Дистанціювання президента США Дональда Трампа від Європи обернулося тим, що багатші країни, такі як Ісландія і Норвегія, тепер хочуть членства в ЄС для захисту, і для нинішніх членів ЄС прийняття до блоку багатших країн набагато привабливіше, ніж країн Східної Європи, у "списку" очікування серед яких і Україна, повідомляє Politico, пише УНН.
Деталі
"Країни більше не хочуть вступати до ЄС, бо це зробить їх багатшими - тепер вони хочуть цього, бо це зробить їх безпечнішими", - ідеться у публікації.
Як вказано, "у міру того, як післявоєнний порядок руйнується, а політики ставлять під сумнів надійність США, для більш забезпечених країн, таких як Ісландія та Норвегія, які розглядали членство в ЄС та відмовилися від нього, стають привабливими обійми Європи через пропоновану безпеку".
"Членство в ЄС завжди забезпечувало стабільність та процвітання європейським країнам, - заявила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос виданню. - Тепер ми бачимо, що ті, хто перебуває за межами ЄС, дедалі більше усвідомлюють, що у світі конкуруючих впливів місце за столом переговорів у ЄС також забезпечує підвищену безпеку та захист".
Повномасштабне вторгнення росії до України у 2022 році стало одним із головних факторів, які сприяли цим змінам. Але найпотужнішим каталізатором, за словами чотирьох дипломатів, трьох представників ЄС та двох чиновників з країн блоку, знайомих із ходом обговорень у країнах-кандидатах на вступ до ЄС, стало те, як Дональд Трамп діяв після свого повернення до Білого дому у 2025 році.
"Рішення Трампа запровадити мита на імпорт, стратегію національної безпеки його адміністрації, у якій ЄС звинувачувався у прискоренні "цивілізаційного стирання", та його погроза захопити Гренландію - територію Данії та союзника по НАТО - усе це підштовхнуло країни до Брюсселя", заявили дипломати.
"Ісландія, схоже, першою розпочне процес", на тлі того, як Рейк'явік прискорив термін проведення референдуму про поновлення переговорів про вступ до ЄС. "Частина картини - це геополітична нестабільність", - заявила міністр закордонних справ країни Торгердур Катрін Гуннарсдоттір виданню.
"Ми були б сильнішими у більшій групі країн-однодумців, які виступають за демократію, свободу, права людини, територіальну цілісність. Не говорячи вже про право держав на самовизначення", - сказала Торгердур. Привабливість вступу до ЄС "безумовно полягає в обороні та безпеці, але це також і наша економічна безпека".
Для нинішніх членів ЄС прийняття до клубу багатших країн набагато привабливіше, ніж прийняття ще однієї групи бідніших країн Сходу
Як пише видання, усі 13 країн, які вступили до ЄС з 2004 року, як і раніше, отримують більше фінансування, ніж вносять до центрального бюджету. "Імовірно, це також стосується країн, які перебувають в офіційному списку очікування, включаючи Україну, Молдову, Албанію, Сербію та Чорногорію, оскільки внески ЄС переважно залежать від розміру економіки країни", - зазначає видання.
"Фінансові міркування означають, що буде складно переконати нинішніх членів, кожен з яких має дати свою згоду, у необхідності прийняття цих бідніших країн до ЄС. Існуючі члени отримають ще меншу частку коштів ЄС", пише видання
Також проти цієї групи країн грає те, що нинішні уряди країн-членів "побоюються міцності та довговічності їх прихильності до основоположних цінностей ЄС, таких як свобода преси, неупереджена судова система та інші демократичні свободи", як стверджують три дипломати.
"Ми не хочемо повторення Угорщини чи Словаччини, - сказав один із дипломатів, близький до обговорення питання про прийняття нових членів у блок. - Ми не знаємо, що станеться у цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо опинитися у ситуації, коли знову отримаємо [прем'єр-міністра Угорщини Віктора] Орбана".
Багаті країни з давно існуючими демократичними інституціями, такі як Ісландія та Норвегія, не зіткнуться з такими перешкодами, зауважує видання. Обидві країни зазвичай входять до десятки найбагатших у світі за номінальним ВВП на душу населення, тоді як Чорногорія ледве потрапляє до першої сотні, а Україна, за прогнозами, буде на 132-му місці у 2026 році.
"Звичайно, Ісландії чи Норвегії було б простіше приєднатися", - сказав представник ЄС, знайомий із процесом вступу, додавши, що "вони практично на 80 відсотків готові" до закріплення законів ЄС у своїх правових системах. "Якщо вони захочуть приєднатися - а це залежить тільки від них самих - це може статися дуже швидко", - зазначив представник ЄС.
Видання зазначає, що "Чорногорія, нинішній фаворит у членстві в ЄС, та Україна, сентиментальний фаворит, цілком можуть завершити свої переговори до того, як Осло чи Рейк'явік ухвалять рішення". Або ж ті столиці, які блокували будь-яке розширення ЄС з моменту вступу Хорватії у 2013 році, можуть продовжувати накладати вето на будь-яких нових учасників, пише видання.
"Але, затиснуті між Америкою Трампа, росією володимира путіна та Китаєм Сі Цзіньпіна, існуючі члени ЄС також можуть вирішити, що безпека в кількості", - сказано у публікації.
Тим часом, пише видання, Україна заблокована у питанні вступу до НАТО, і Трамп заявив, що цього не станеться. Оскільки це питання зняте з порядку денного, вступ до ЄС є єдиною гарантією безпеки, на яку, на думку Києва, він може розраховувати після припинення вогню з росією.
Вигода для безпеки від вступу України до ЄС буде взаємною, наголосили офіційні особи як із Києва, так і з Брюсселя.
"У нас є спільні інтереси. Україна може зміцнити оборону ЄС. Тільки уявіть, якби українські прикордонники, які воювали на передовій, брали б участь у місіях Frontex [прикордонного агентства ЄС] у Балтійському морі", - сказав Іван Нагорняк, радник уряду України.
Для Норвегії, Ісландії, України та інших країн сувора реальність нового світового порядку почала давати себе знати, зауважує видання.
"Немає НАТО, немає США, - сказав український чиновник. - Є лише зброя, безпілотники, боєприпаси. І є ЄС".