Перші висновки експертизи Київського НДІСЕ у справі загибелі військових на Рівненському полігоні

Перші висновки експертизи Київського НДІСЕ у справі загибелі військових на Рівненському полігоні

Київ  •  УНН

 • 63075 перегляди

З моменту вибуху міномета “Молот” на Рівненському полігоні минуло більше двох тижнів, тоді під час навчальних стрільб загинуло троє військовослужбовців, ще дев’ятеро отримали поранення.

КИЇВ. 26 липня. УНН. За кілька днів після вибуху військова прокуратура спільно з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз провела слідчий експеримент і тепер експерти КНДІСЕ проводять експертизу причин детонації “Молота”.
УНН поспілкувався з директором Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександром Рувіним, який допоміг пролити світло на трагедію і розібратися в передумовах вибуху міномета.

За словами очільника КНДІСЕ триває комплексна комісійна експертиза, яка включає вибухотехнічні, трасологічні, фізико-хімічні та військові дослідження. В основі даних досліджень — справність мінометів, мін та дії військовослужбовців.

Далі наводимо пряму мову

Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на часі проводять комплексну судову експертизу. Вона доручена нашій установі, оскільки експерти Київського НДІСЕ мають великий досвід проведення відповідних видів досліджень. Це насамперед військові експертизи, пов’язані з трагічними подіями з початку проведення АТО, вибухи боєприпасів на військових складах у містах Балаклії, Калинівці тощо.

Розслідування вибуху міномета “Молот” на Рівненському полігоні потребує спільної роботи фахівців вибухотехнічних, трасологічних, фізико-хімічних та військових видів досліджень. З усіх експертних установ лише на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зосереджені необхідні кадри та технічні засоби.

Зважаючи на резонансність справи, значну кількість загиблих та постраждалих, в процесі дослідження висновки експертів КНДІСЕ підкріплюють результати досліджень залучених установ.

Основними моментами дослідження є: безпосередньо міномет, метал з якого він зроблений та усі вузли і агрегати, які відповідають його безпечну роботу; справність та відповідність нормам і технічним характеристикам самих мін; аналізуються дії військовослужбовців: техніка безпеки, правильність дій керівництва.

Говорити про остаточні висновки можна буде лише після повного завершення експертизи. На часі ми повинні закінчити дослідження за всіма напрямками і скласти їх в єдиний висновок.

Невідповідності між робочою — проектною документацією та фактичною конструкцією міномета

На даний час, встановлені певні невідповідності між робочою — проектною документацією та фактичною конструкцією міномета. За попередніми даними, вони між собою відрізняються, зокрема, конструкцією запобіжника від подвійного заряджання. Є багато питань до інших вузлів цього міномету. Як вже зазначалось, дослідження є абсолютно незалежним. Приміром, експертизу складу металу, з якого був виготовлений міномет, в рамках нашої експертизи здійснюють ще три не пов’язані між собою, профільні установи, які займаються виключно дослідженням металів.

Випробовування міномета проводили військові-строковики замість професійних випробовувачів з порушенням технічних вимог

Випробування нового міномета, який до того ж не було прийнято на озброєння, повинні були проводити високопрофесійні фахівці, які можуть врахувати всі ризики та небезпеки. Його повинні були випробовувати спеціалісти, які досконало знають техніку безпеки, знають як такі заходи повинні проводитися. Є багато питань щодо дотримання вимог техніки безпеки та дій військовослужбовців. Не зрозуміло, чому навчання проводилися в темну пору доби — під ранок. Існує велика вірогідність, що в денний час настільки тяжких наслідків вдалося б уникнути.

Під час наших досліджень на полігоні за фактом даної катастрофи під час моделювання аналогічних вибухів було вирито окоп у повний ріст, його обклали щитами і поставили всередину міномет. За цих умов, коли міна розлітається, то 90 відсотків уламків від неї залишається всередині. На полігоні в момент трагедії таких заходів не було дотримано. Постріли робили на відкритому просторі, а розмір окопу, в якому був міномет, складав біля 30 сантиметрів. Міномети стояли на відстані набагато ближчій за дозволену. Командир батареї, який загинув, взагалі не повинен був там знаходитися. Люди, які випробовували міномет не були професійними випробовувачами. Якщо б такі були — не було б 12 постраждалих.

Підривник і заряд до міномета — протерміновані

Є питання до термінів служби та умов зберігання боєприпасів. Проводиться перевірка дотримання рішень Міністерства оборони, щодо строків використання зарядів, герметичності тари. Ми знову ж таки не знаємо, в яких умовах зберігалися заряди, а вони були виготовлені в 1991 році. Виходить, на міні написано, що вона 1991 року виготовлення, добавляємо 25 років терміну її придатності і отримуємо кінцевий термін використання цієї міни — 2016 рік. Вона підірвалася в 2018 році, тобто ще 2 роки вона була прострочена. Для її використання треба було спершу провести перевірку і визначити необхідність її знищення, або висновок про те, що вона може використовуватися вподальшому. Але при перевірці міномета вони повинні були взяти найновіші міни, які точно повністю відповідають нормам. Цього зроблено не було. Ми поки що проводимо дослідження.

У підсумку директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін наголосив, що експерти ввіреної йому установи докладуть усіх зусиль аби трагічні обставини були розслідувані в найкоротші терміни.

кадри з проведення слідчого експерименту

фото міномета “Молот”, який випробовували під час слідчого експерименту

міна з комплекту, який використовували під час випробувань на Рівненському полігоні 06.07.2018

міна з комплекту боєприпасів, які застосовували під час випробувань “Молота” на Рівненському полігоні 06.07.2018

міни з комплекту, який використовували під час випробувань на Рівненському полігоні 06.07.2018

міномет під час проведення слідчого експерименту

міномет під час проведення слідчого експерименту