Юлія Тимошенко та лідери ІТ-галузі уклали угоду про співпрацю

З боку ІТ-галузі меморандум підписали керівники Спілки українських підприємців, Української ради бізнесу, Блокчейн асоціації України, Асоціації підприємств інформаційних технологій України, Асоціації закупівельників України, Асоціації національних розробників програмного забезпечення, Всеукраїнської асоціації інформаційної безпеки та інформаційних технологій та IT-Альянсу Освіта Індустрія Наука.

Документ передбачає співпрацю за трьома напрямками: щодо законодавчого регулювання галузі, щодо державно-приватного партнерства, а також щодо освітньої політики.

Після підписання Меморандуму Юлія Тимошенко заявила: “Якщо ми хочемо бачити майбутнє України успішним і заможним, необхідно вирішити одну проблему — перейти від сировинної до інноваційної економіки”.

Адже, як наголошує політик, ринок інновацій дає в рази більший прибуток, аніж ринок нафти: для порівняння 1,7 трл дол. річного прибутку складає ринок нафти, а 4,8 трл дол. — ринок інновацій.

“Цифрова країна і новітні технології можуть стати найсуттєвішим елементом ефективного управління країною. І ми знаходимося в кількох кроках від того, щоб переходити до прямої демократії. Натомість представницька демократія з розвитком цифрових технологій буде мати усе менше і менше значення. Розвиток інтелектуальних систем життя людства незабаром змінить все, включаючи управління країною і глобальним світом”, — вважає Юлія Тимошенко.

За словами керівника одеського стартапу kwambio Володимира Усова, для розвитку економіки та ІТ-галузі вкрай необхідні інвестиції, як вітчизняні, так і іноземні, іноді під державні гарантії.

Окрім цього, держава має забезпечити доступ до дешевих кредитів для розвитку стартапів, а вітчизняне законодавство має бути адаптованим до міжнародного. Тільки тоді у інноваційних компаній з українською “пропискою” з’явиться можливість доступу до іноземних інвестицій.

“Сучасна освіта — це найголовніше, що має зробити держава. Сумно спостерігати за тим, що роль вищої освіти зникає, бо сучасні знання молодь, яка розуміється на трендах, отримує за комп’ютером чи з книг, а навчання відбувається на застарілій базі. Освіта в Україні має бути європейською, адаптованою до сучасних потреб”, — заявив Володимир Усов.

Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій та засновник ГО “Вікіпедіа України” Юрій Пероганич переконаний, що наш високий потенціал в ІТ-сфері демонструє спроможність українців створювати інтелектуальний продукт. Навіть приклад Вікіпедії показує значний поступ — її українська версія є 12-ою за розміром у світі і 16-ою за кількістю статей.

“ІТ — це не лише програмісти і програмне забезпечення. ІТ неможливе без комунікаційної інфраструктури — мережі операторів, дата-центрів, гаджетів, щоб кожен міг скористатися перевагами цифрового суспільства. ІТ-галузь не може розвиватись без створення рівних та конкурентних умов для імпорту та експорту товарів та послуг”, — наголосив Пероганич.

Меморандум передбачає також створення єдиної загальнонаціональної інноваційної платформи, у межах якої держава, бізнес та громадські організації об’єднаються в питаннях розвитку цифрової країни, а це має забезпечити здійснення реформ в IT-галузі в Україні.

Як наголосила Юлія Тимошенко, така платформа може бути створена між першим та другим туром президентських виборів, щоб напрацювати перші кроки реформування галузі.

“Накреслений сьогодні разом із найкращими IT-фахівцями країни план розвитку галузі новий Президент почне втілювати в життя одразу після інавгурації”, — підсумувала Юлія Тимошенко.

Загалом, мета меморандуму — це створення привабливого бізнес-клімату для розвитку IT-галузі, зокрема, умов праці для IT-спеціалістів та вжиття заходів щодо повернення в Україну IT-кадрів, які виїхали працювати за кордон, налагодження співробітництва між IT-бізнесом і владою, залучення зовнішніх інвестицій в Україну, забезпечення прозорого конкурентного середовища на IT-ринку, безпеки підприємницької діяльності, захисту прав власності, створення конкурентоздатної інноваційної економіки та продовження курсу, спрямованого на європейську інтеграцію.

Підписанти меморандуму домовились співпрацювати шляхом підготовки проектів законів, підготовки та супроводу узгоджених пропозицій органам влади, інформаційного обміну щодо діяльності та організації та проведення спільних заходів для обговорення та популяризації цих цілей.