Сусіди України також зіткнулися з необхідністю захисту інформпростору
Київ • УНН
КИЇВ. 8 грудня. УНН. Парламент Молдови прийняв закон щодо протидії іноземній пропаганді, зокрема буде обмежено контент деяких аналітичних передач, що ретранслюються з країн, де не ратифіковані стандарти європейського телерадіомовлення. Ініціатива була висунута Демократичною партією Молдови, її потримав 61 депутат молдовського парламенту. Про те, чи зможе закон убезпечити інформаційний простір країни і чий досвід був врахований при підготовці документа, УНН у бліц-інтерв'ю розповів прес-аташе Демократичної партії Віталій Гамурарь.
- Днями був прийнятий закон про боротьбу з російською пропагандою, розкажіть докладніше про ініціативу?
- Цей законопроект обговорювався давно, в тому числі в рядах Демократичної партії, проте він зовсім не спрямований безпосередньо проти конкретної держави. Справа в тому, що з країн, які ведуть мовлення на території Республіки Молдови, лише Росія не є учасницею Європейської конвенції про транскордонне мовлення, звідки і розмови про те, що законопроект був спрямований проти неї. Метою закону є забезпечення безпеки інформаційного простору Республіки Молдова в умовах загроз, з якими стикається наш регіон, особливо Україна.
- Ви маєте на увазі російське втручання передусім?
- Питання інформаційної безпеки є актуальним і для інших країн, в тому числі членів Європейського Союзу і США, які в останній рік зіткнулися з грубим втручанням у внутрішні справи з боку інших країн.
- Про який контент йдеться?
- У нашому випадку йдеться про заборону передач військового, екстремістського, інформаційного характеру, спрямованого проти інтересів Республіки Молдова. Не йдеться про передачі розважального характеру, різні традиційні шоу, що ретранслюються вітчизняними каналами.
Разом з тим, цей законопроект дозволить збільшити частку вітчизняних передач, що створить можливість розвитку відповідної галузі в Республіці Молдова. На нашу думку, створені умови дозволять посилення конкуренції на молдовському ринку, поява альтернативних передач для різних категорій населення країни, що, в свою чергу, призведе до конструктивного діалогу в суспільстві.
- Щодо інформаційної безпеки, Ви розраховуєте, що цей закон зможе зменшити можливість іноземного впливу (в ЄС це відбувалося під час виборів, незважаючи на стандарти)?
- Ми намагаємося обмежити негативний вплив, в той же час ми розуміємо, що на сучасному етапі це не так просто.
- Ви враховували досвід України в цьому питанні?
- Наскільки мені відомо, не лише України, а також деяких країн-членів Європейського Союзу, оскільки проблему необхідно вирішувати комплексно і послідовно. Ми розуміємо, що лише прийняттям відповідного закону проблему не вирішити, необхідно його імплементувати і забезпечити механізми його дотримання.
- Про яку відповідальність може йтися в майбутньому за недотримання стандартів?
- Передбачені штрафні санкції, а як крайній захід - відкликання ліцензії у відповідного оператора.
- Якісь канали-ретранслятори вже зараз потрапляють під санкції?
- Це запитання не до мене, це вже компетенція Координуючого Ради з Регулювання Мовлення (CCA).
Як повідомляв УНН, у травні 2016 року Верховна Рада обмежила на українських телеканалах показ програм, вироблених у Росії.
