Рішення щодо прибутків від активів рф для України на саміті ЄС не очікується, Угорщина проти пропозиції - DW
Київ • УНН
Пропозиція Європейської комісії використовувати 90% заморожених російських активів для закупівлі зброї для України стикається з протидією Угорщини, що робить її малоймовірною для схвалення на майбутньому саміті лідерів ЄС.
Пропозицію Єврокомісії щодо конфіскації доходів від заморожених російських активів на підтримку України навряд чи схвалять на саміті лідерів ЄС, який розпочнеться в четвер, 21 березня, у Брюсселі. Угорщина виступає проти спрямування цих коштів на купівлю зброї для України. Про це DW повідомляє з посиланням на високопоставленого європейського дипломата, пише УНН.
Деталі
За його словами, серед більшості країн-членів ЄС є спільне розуміння того, що конфісковані кошти мають піти на купівлю зброї та боєприпасів для України. "Зараз Україна більше потребує грошей на зброю, а, на жаль, не на відновлення. І ми прагнемо зробити все, щоб уникнути подальших руйнувань в Україні", - пояснив дипломат.
У пропозиції Єврокомісії йдеться про те, що 90 відсотків доходів від заморожених російських активів має бути використано на купівлю зброї для України. Однак співрозмовник DW розповів, що "проти цього виступає Угорщина, заявляючи, що ці гроші мають піти на що завгодно, але не на зброю для українців".
Другим "суперечливим питанням" порядку денного саміту, за словами дипломата, стане дискусія про розширення ЄС.
У грудні 2023 року лідери ЄС підтримали відкриття переговорів щодо вступу України і Молдови. Для того, щоб переговори розпочалися, країни-члени ЄС мають схвалити подані Єврокомісією переговорні рамки, які є дорожньою картою процесу вступу, і провести засідання міжурядової конференції - спеціально створеного органу, який безпосередньо вестиме переговори. Обидва ці рішення потребують одностайної підтримки всіх 27 лідерів Євросоюзу.
"Однак існує висока ймовірність, що ці два рішення не будуть ухвалені під час нинішнього саміту", зазначив співрозмовник. "Є країни-члени, які виступають проти того, щоб відкриття перемовин з Україною та Молдовою розпочалися за бельгійського головування в ЄС", - сказав він, однак відмовився уточнити, про які саме країни йдеться.
Головування Бельгії в ЄС триватиме до 1 липня, після чого цю естафету має перейняти Угорщина. Після грудневого саміту ЄС, на якому ухвалили рішення про відкриття переговорів з Україною, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який не голосував за це рішення, бо в цей момент вийшов "попити кави", заявив, що Будапешт надалі блокуватиме переговори.
Співрозмовник DW підкреслив, що "для самого угорського головування буде краще, якщо питання переговорів щодо вступу України та Молдови вирішиться в червні".
На запитання про те, чи розглядають лідери ЄС можливість відібрати в Угорщини право головувати в ЄС через недотримання принципів європейських цінностей, дипломат відповів, що "наразі це не є предметом дискусії". "До лютого ми говорили про це (1 лютого спеціальний саміт ЄС одноголосно підтримав виділення Україні 50 мільярдів євро фінансової допомоги, проти чого заперечувала Угорщина - ред.). Однак зараз про це не йдеться. Угорщина головуватиме в ЄС", - сказав європейський дипломат.
