Погіршення китайської економічної динаміки може коштувати світу нових торгових воєн - розвідка

У квітні економіка Китаю помітно сповільнилася: зростання промислового виробництва знизилося, роздрібні продажі майже зупинилися, а інвестиції скоротилися. Найслабша динаміка спостерігається в автомобільній галузі, нерухомості та внутрішньому споживанні. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки, пише УНН.

Квітневі дані Національного бюро статистики Китаю виявилися гіршими, ніж очікували навіть обережні аналітики. Промислове виробництво зросло лише на 4,1% у річному вимірі проти 5,7% у березні – це найслабший результат з липня 2023 року. Роздрібні продажі майже зупинилися: плюс 0,2% після 1,7% місяцем раніше. Продажі автомобілів на внутрішньому ринку обвалилися на 21,6% – і це вже сьомий місяць поспіль у мінусі. Капітальні інвестиції скоротилися на 1,6%

Провал КНР пояснюється трьома структурними чинниками, що давно визрівали.

Перший – енергетика. Конфлікт навколо Ірану заблокував Ормузьку протоку й порушив логістику нафтових постачань. Китайські нафтопереробні заводи, передусім державні, були змушені різати обсяги переробки. Для економіки, що залежить від імпортної нафти майже повністю, це прямий удар по промисловому виробництву.

Другий – нерухомість. Сектор тягне вниз весь внутрішній попит. Девелопери сидять у боргах, ціни на житло падають, будівництво скорочується. Банківський сектор нервує. Місцеві бюджети, які десятиліттями жили з продажу землі, тепер латають дірки. Нерухомість довго була локомотивом китайського зростання – тепер вона гальмо.

Третій – споживач, який не хоче витрачати. Китайські домогосподарства нарощують заощадження й уникають нових кредитів. Авторинок, житло, товари тривалого використання – всюди та сама картина. Традиційні стимули через кредитування в такій ситуації не працюють: люди просто не беруть позики.

Пекін реагує не так, як очікував ринок. Новий п’ятирічний план, ухвалений у березні, зосереджений на енергетичній безпеці й технологічній незалежності, а не на масштабних вливаннях у споживання. Влада свідомо уникає повторення кредитно-будівельної моделі стимулювання, яку країна вже пережила і яка залишила по собі гору боргів.

Ціна такої стриманості – торгова агресія назовні. Якщо внутрішній попит слабкий, а стимулювати його Пекін не поспішає, єдиний варіант, що залишається, це компенсувати спад через експорт. Підтримка виробників, тиск на зовнішні ринки, нарощування присутності там, де ще є покупці. Тому США та ЄС розглядають надлишкові виробничі потужності КНР як загрозу власній промисловості. Нові торгові конфлікти в цьому сценарії – питання часу

Китай перетворює росію на власний дешевий сировинний придаток - ЦПД20.05.26, 19:08 • 4784 перегляди