"Офіс Президента не розібрався": експерти розкритикували "ядерний" указ Президента
Київ • УНН
КИЇВ. 25 вересня. УНН. Указ Президента Володимира Зеленського про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та розвитку ядерної енергетики розкритикували галузеві експерти. Вони вказують на те, що Зеленський перевищив повноваження, надані йому Конституцією, а також підписав указ, не розібравшись у ситуації, повідомляє УНН.
"Достатньо велика кількість положень, які містяться у цьому указі, вже є у документах, які ухвалені урядом України впродовж достатньо великого проміжку часу, до того. Було рішення щодо корпоратизації "Енергоатому", і відповідні рішення щодо розвитку атомної промисловості, і є концепція розвитку - енергетична стратегія України на період до 2035 року, де прописано всі необхідні заходи. Потреба лише у тому, щоб ці заходи виконувалися.
Тому у цій частині виникає велика кількість питань і складається враження, що або Президент...точніше - його Офіс: не розібралися у питанні, тобто не проаналізували нормативно-правове поле, не побачили, які рішення було ухвалене до цього. Інакше я можу припустити, що оскільки Президент був із візитом на Хмельницькій АЕС, то, напевно, там ним були зроблені якісь обіцянки, які було реалізовано у вигляді ось такого недолугого документу, як на мене", - каже енергетичний експерт Геннадій Рябцев.
Він вважає, що цим указом Зеленський "перевищив свої повноваження".
"За Конституцію України Президент України не є головою виконавчої влади і не очолює виконавчу владу. Це означає, що він не може надавати доручення КМУ. Єдине виключення – якщо питання стосується національної безпеки, проте й такі рішення оформлюються указом, який вводить у дію рішення РНБО. Тому цей указ є таким, що не відповідає нормам, які закладені у Конституції. Він є виключно таким, що стосується господарської діяльності", - пояснює він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Невідомо який реактор встановлюватимуть": нічний указ Зеленського про АЕС назвали "ганьбою".
В указі Президента йдеться також про корпоратизацію "Енергоатому", яка вже відбувається, зазначає Рябцев.
"У Міненерго сьогодні проходить велика кількість нарад, які стосуються процесів корпоратизації Енергоатому", - сказав він, підкреслюючи, що корпоратизація підприємства у жодному разі не означає його приватизацію.
Рябцев пояснює, що такий статус "Енергоатому" потрібен для залучення інвестицій і, водночас, це є умовою Європейського банку реконструкції та розвитку. Але передача "Укргідроенерго" в управління Кабміну викликає запитання, продовжив експерт.
"Укргідроенерго вже давно корпоратизовано і у цій частині відповідальним за виконання всім кредитних зобов'язань України є Міненерго. І коли хтось каже про те, що це підприємство треба передати в управління КМУ, то виникає дуже багато запитань: а як тоді з гарантіями, які надавала держава, підписуючи відповідні кредитні угоди? І чому це потрапило до порядку денного саме зараз? Чи питав хтось в Укргідроенерго, чи потрібно їм це? Чи є якісь документи, які обґрунтовують необхідність передачі в управління цими державними акціями від Міненерго до КМУ?", - зазначив він.
Раніше проти передачі "Енергоатому" і "Укргідроенерго" в управління Кабміну виступив колишній віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон. Він зазначив, що це призведе до втрати єдиного управління енергетичною сферою України.
Також проти народні обранці, які закликали уряд дати пояснення таким діям.
Ексміністр палива та енергетики Юрій Продан також назвав ідею підпорядкувати "Енергоатом" та "Укргідроенерго" Кабінету міністрів України абсурдною.
Водночас, вищезгаданий указ Президента містить положення про добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС на конструкціях 1980–х років, що, за оцінкою експертів, дорого, сумнівно і, водночас, непотрібно, оскільки в Україні і так профіцит виробництва електроенергії, зокрема атомної.