Космічний апарат КНР вперше у світі зробить посадку на зворотній бік Місяця

“Зонд вийшов на еліптичну місячну орбіту з перілуной близько 15 км і аполуной близько 100 км о 8:55 за пекінським часом”, — повідомляється на сайті CNSA.

З того часу, як 12 грудня Chang’e-4 вийшов на місячну орбіту, наземний центр управління в Пекіні двічі урізав орбіту зонда і перевірив лінію зв’язку між зондом і ретрансляційним супутником Queqiao. Космічні інженери також перевірили інструменти зйомки та далекоміри на зонді, щоб підготуватися до посадки.

За даними CNSA, центр управління невдовзі вибере відповідний час для посадки зонда на дальню сторону Місяця.

Довідка УНН: Chang’e-4 — китайська місія з дослідження Місяця, що включає другий китайський місяцехід та четвертий за рахунком китайський супутник зондування Місяця. Місія складається з орбітального апарата, ровера і спускної платформи. “Chang’e-4” містить другий китайський ровер для дослідження Місяця. Конструкція апарату аналогічна місії “Chang’e-3”. Як і три попередні місії, четверта місія названа на честь китайської богині місяця Чан’е.

Запуск місії Chang’e-4 спочатку був запланований на 2015 рік, як частина другої фази китайської програми досліджень Місяця проте, узгодження цілей і конструкції місії, викликало затримку до грудня 2018 року. Ця місія здійснить спробу визначити вік і склад недосліджених місцевостей Місяця і створити технології для наступних етапів дослідницької програми.

Зонд Chang’e-4, включаючи посадковий апарат і марсохід, був запущений ракетою-носієм Long March-3B 8 грудня через центру запуску супутника Xichang в південно-західній провінції Китаю Сичуань.

Китайська програма досліджень Місяця вперше розпочала залучати приватні інвестиції від фізичних і юридичних осіб, це крок, спрямований на прискорення аерокосмічних інновацій, скорочення витрат на виробництво і підтримку цивільно-військових взаємовідносин. Після місії Chang’e-4 Китай здійснить серію інших роботизованих місій до Місяця, направлених на посадку пілотованих кораблів на Місяць на початку 2030-х.

Нагадаємо, космічний апарат OSIRIS-REx виявив сліди води на досліджуваному їм астероїді Бенну.