Кияни подали на отриманні інвестицій з бюджету участі більше сотні проектів

“На сьогодні проект вже у стадії розвитку, тому що нам вже подали 115 проектів, на розгляді знаходиться 65 проектів і два вже отримали позитивний висновок”, — повідомив Г.Пліс.

Він наголосив, що бюджет участі дозволить мінімізувати вплив чиновників на процес розподілу коштів.

“Даючи громаді самій вирішувати в які проекти інвестувати і самій аналізувати ці проректи, самій обирати які з них найкращі ми, як міська влада, маємо лише одну мету: мінімізувати участь чиновників в цьому процесі і змістити акценти з їх контролюючої функції до сервісної. Тобто громада подасть проекти, а нам передасть на реалізацію”, — сказав Г.Пліс.

Нагадаємо, у Києві затверджено положення про громадський бюджет (бюджет участі) та його параметри. Суть бюджету участі полягає в тому, що будь-яка особа, яка офіційно проживає або працює у Києві, може зареєструвати власний проект покращення міської інфраструктури. Максимальний бюджет проекту — 1 млн грн. Далі проект розглядається спеціальною комісією на предмет відповідності його найменування та ідеї змісту, законодавству, реалістичності й достатності бюджету. Комісій загалом буде 10 — за кількістю районів. Кожна створюватиметься відповідною райдержадміністрацією. Шість членів комісії — працівники РДА, п’ять — представники громадськості. Подані проекти комісії мали оцінити та прийняти рішення щодо їх відповідності вимогам з 24 до 30 жовтня 2016 року.

Допущені до конкурсу проекти публікуються на сайті та розміщуються для розгляду у пунктах супроводу. Після публікації проекту розпочинається процес голосування — також у паперовій та електронній формі.

Після завершення кінцевого терміну електронна система автоматично рахує віддані голоси та формує списки переможців. Протягом 2017 року структурні підрозділи КМДА зобов’язані реалізувати проекти-переможці та відзвітуватися про виконану роботу та витрачені кошти.

Нагадаємо, бюджети участі вже діяли у ряді українських міст, зокрема Полтаві, Івано-Франківську, Чернівцях та ін. Такий бюджет є частиною впровадження децентралізації, розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Як повідомляв УНН, експерт з місцевого самоврядування та державного управління Руслан Плющ вважає, що місцеві бюджети загалом мають формуватися на підставі програмно-цільового методу.

“Програмно-цільове формування це відхід від бюджетів „проїдання“. Так, треба вкладати у реконструкцію шкіл, садочки, культурних установ, але пріоритетними повинні бути програми розвитку громади. І ось тут метод цільового бюджетування стає при нагоді. Завдяки цьому можна робити прогнози у середньостроковій перспективі, оптимально розподіляти кошти. Важливим аспектом є питання функціонування бюджетних установ, які повинні перейти від простого існування до якісного надання послуг”, — вважає експерт.

Р.Плющ наголосив, що перехід до програмно-цільового методу формування місцевих бюджетів повинен бути одним з пріоритетів реформи децентралізації. Крім того, такий метод дозволить посилити прозорість використання коштів.