Фейкове зростання економіки та 20% інфляції: експерти підбили підсумки року

Україні не вдалося виконати основні макроекономічні показники, закладені у Держбюджет на 2017 рік. Ріст ВВП мав сягнути 3,5% (становить 2,1%), інфляція мала бути на рівні 7-8% (маємо близько 15%, а за окремими оцінками - 20%). Курс на кінець року прогнозувався 27,2 грн за долар (маємо близько 28 грн за долар).

За словами колишнього наукового співробітника Інституту світової економіки НАН України Всеволода Степанюка, прогнозованих показників не вдалося досягти через те, що вони були помилково закладені у бюджет.

“Те, що бюджет переглядався у сторону збільшення, говорить про те, що від самого початку ці показники були нереальними. Те, що уряд малює інфляцію 12-13% за результатами року, не відповідає дійсності. За моїми оцінками, інфляція склала всі 20%. При цьому Держстат методично робить все, щоб зменшити показник інфляції, оскільки це впливає на багато речей, зокрема, соціальні виплати. За нашою статистикою можна дивитись лише тенденції, а не реальні показники”, — переконаний він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна втратила 1% ВВП через блокаду Донбасу

Експерт зауважив і те, що зростання ВВП на 2,1% також є фейковим, оскільки промисловість та сільське господарство цього року падали. Зростання ж, за словами В.Степанюка, відбулося, зокрема, завдяки тому, що Росія збільшила транзит газу через Україну, а також за рахунок державних субсидій та "бульбашки" на ринку нерухомості.

“Дуже багато всього будується, але будинки стоять пусті. Завдяки цим факторам, які можна назвати швидше негативними, ніж позитивними, статистика дала 2% зростання. Тому, коли говорять про якісь цифри, треба розуміти, яким чином їх отримали. Реального зростання економіки в Україні, на жаль, не було”, — резюмував він.

Експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков зазначив, що з одного боку, цього року відзначається певна стабілізація економіки, однак вона не носить поки стійкого характеру.

“Ця стабілізація не базується на системних змінах в економіці, а сталася за рахунок того, що ми досягли певного дна. При цьому будь-який фактор, починаючи від непродовження співпраці з МВФ або загострення бойових дій на Донбасі, закінчуючи стрибком цін на зовнішніх ринках, призведе до того, що стабільність закінчиться. Все це пояснюється тим, що не відбулося обіцяних реформ”, — переконаний він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гройсман вважає, що в четвертому кварталі 2018 року може відбутися високе економічне зростання

За словами Є.Олейнікова, інфляція в Україні росте через те, що ми продовжуємо насичувати економіку емісійними доходами НБУ, які перераховуються до бюджету на покриття дефіциту у вигляді прибутку. При цьому відповідного обсягу вироблених товарів та послуг немає.

“Невирішеність жодної з системних задач, будь-то податкова, судова реформи або реформа державних фінансів, призводить до того, що до України не заходять стратегічні інвестори. Внутрішні інвестори також не прагнуть вкладати гроші, тому що всі розуміють, що в такому вигляді, в якому система існує зараз, вона довго не проживе, а якою вона стане після реформ, в тому числі вимушених, ніхто не розуміє. У таких умовах ніхто не хоче ризикувати”, — пояснив фахівець.

Економіст підкреслив, що Україна прожила ще один рік в інерційному режимі. Однак слід враховувати те, що наша країна — частина глобального простору, який стає все більш нестабільним.

“Наше географічне розташування, яке раніше було перевагою, тепер грає проти нас — ми стаємо на шляху зіткнення великих економічних суб’єктів. Це повинно було б змушувати нас ворушитися і проводити якісь системні зміни, але цього не відбувається”, - підсумував Є.Олейніков.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українців чекає нове здорожчання продуктів

Економічний експерт Віктор Скаршевський звернув також увагу на те, що цьогорічні макроекономічні показники були гіршими, ніж в 2016 році. За його словами, минулого року зростання ВВП досягало 2,3%, а інфляція була 12%, а це свідчить про уповільнення економічного зростання і прискорення інфляційних процесів. Водночас, девальвація виявилася не такою значною, але це, зазначає фахівець, заслуга не уряду, а зовнішніх чинників — сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури і погоди.

“У 2017 році різко погіршилася якість економічного зростання. Незважаючи на 2%-е зростання, обсяги виробництва в промисловості і сільському господарстві скорочуються: на 0,2% і 2,7% за підсумками року відповідно. Макроекономічні показники могли бути ще гіршими, однак на допомогу уряду прийшла зовнішньоекономічна кон’юнктура і погода. Тому що світові ціни на метал і руду цього року зросли на 30-50%, порівняно з минулим. Завдяки цьому очікуваної тотальної девальвації гривні не відбулося, тому що валютна виручка збільшилася. Сприятливі погодні умови забезпечили високий урожай зернових, відповідно — більш високі надходження валюти в Україну. Тому девальвація склала всього 4%. Якби не це, то курс вже зараз був би 31-32 грн за долар”, — звернув увагу економіст.

Як додав В.Скаршевський, наступного року розраховувати на допомогу цих зовнішніх факторів не варто.

“За прогнозами Світового банку, ціни на метал і руду просядуть (на 5-7%), а погода вже не так добре зіграла. Урожай зернових буде нижче, а значить, що валютна виручка буде меншою. При цьому попит на валюту за рахунок збільшення імпорту зростатиме, що призведе до девальвації гривні”, - резюмував фахівець.

Нагадаємо, за словами Прем'єра Володмира Гройсмана, драйверами зростання української економіки є аграрний сектор, гірничо-металургійний сектор та модернізація інфраструктури.