Дрони наближаються до АЗС: у Києві готують адресну систему сповіщення для заправок

Столичні автозаправні станції планують підключити до додаткової системи оповіщення про наближення ворожих безпілотників, що дозволить АЗС працювати під час частини повітряної тривоги та припиняти обслуговування відвідувачів лише у разі безпосереднього наближення повітряної цілі. Про це заявила речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп в ефірі День.LIVE, передає УНН.

Деталі

За словами Поп, автозаправні станції у столиці вже підпадають під алгоритми безпеки, визначені рішеннями Ради оборони Києва. Але для них додатково опрацьовують окремий режим сповіщення про рух ворожих повітряних цілей.

"Автозаправні станції підпадають під алгоритми, пропрацьовані рішеннями Ради оборони про рівні безпеки, і опрацьовуватиметься додатковий режим оповіщення про наближення ворожих цілей до АЗС для того, щоб вони могли функціонувати до того моменту, поки ворожа ціль не буде рухатись в їхньому напрямку, та на цей період закінчувати прийняття відвідувачів та роботу АЗС", – зазначила речниця КМВА.

Спікерка уточнила, що йдеться про  адреснішу систему реагування, за якої заправки не обов’язково припинятимуть роботу на весь період тривалої дронової загрози. У разі фіксації руху повітряної цілі безпосередньо в напрямку конкретного об’єкта персонал зможе завчасно завершити обслуговування клієнтів і перейти до безпечного режиму роботи.

Однак фінансування інженерного захисту самих автозаправних комплексів покладатиметься на приватних власників мереж. Йдеться, зокрема, про облаштування захисних конструкцій та укриттів, які мають зменшити ризики для працівників і відвідувачів у разі удару.

Що цьому передувало

Нова система — частина ширших заходів із захисту паливної інфраструктури після серії російських атак на АЗС у Києві.

На початку вересня у столиці запровадили диференційовану систему оповіщення про повітряні загрози. Вона передбачає різні режими залежно від типу небезпеки. Жовтий рівень використовується, зокрема, під час дронової загрози, тоді як червоний – у разі ракетної, комбінованої або більш масштабної атаки. Такі алгоритми мають дозволити бізнесу продовжувати роботу за менш критичного рівня небезпеки за умови дотримання встановлених вимог безпеки та наявності доступу до укриттів.

Окремо 12 вересня уряд провів термінову нараду з операторами паливного ринку після збільшення кількості російських ударів по автозаправних комплексах у столиці та на міжнародних трасах. Тоді повідомлялося про тестування програмного рішення, яке має дозволяти бачити напрямок руху ворожих безпілотників і автоматично попереджати АЗС про їхнє наближення. Після випробування на автозаправних комплексах подібний механізм можуть застосовувати й для інших видів бізнесу.

Крім того, обговорювалося посилення фізичного захисту АЗС, зокрема встановлення додаткових захисних конструкцій для наземної інфраструктури та облаштування укриттів.

У Київській області аналогічні заходи почали впроваджувати раніше. 15 вересня Рада оборони Київщини ухвалила рішення надати автозаправним комплексам доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Вона дозволяє відповідальним працівникам АЗС у режимі реального часу отримувати інформацію про рух повітряних цілей та ухвалювати рішення щодо тимчасового припинення роботи.

Серія атак на АЗС

Посилення заходів безпеки відбувається на тлі серії російських атак на автозаправну інфраструктуру столиці.

10 вересня російський безпілотник уразив АЗС у Голосіївському районі Києва. Унаслідок атаки постраждали люди. Компанія "Укрнафта" тоді повідомляла, що станція на момент удару не працювала, а персонал і відвідувачі залишили територію після оголошення тривоги.

11 вересня удари по АЗС були зафіксовані у Дніпровському та Оболонському районах столиці, а 15 вересня безпілотники знову атакували заправки у Дарницькому та Голосіївському районах.

23 вересня у Києві знову зафіксували удари по двох автозаправних станціях. Один із БпЛА влучив у заправку в Голосіївському районі, ще на одній АЗС у Дарницькому районі виникла пожежа на даху.

В "Укрнафті" заявили, що удар 23 вересня став уже шостою атакою на інфраструктуру компанії у Києві за останні кілька тижнів. За даними компанії, персонал під час атаки перебував в укритті, тому на ураженому об’єкті вдалося уникнути постраждалих.

На тлі регулярних атак оператори паливного ринку також почали встановлювати на АЗС мобільні бетонні укриття та габіони. Раніше така практика була більш поширена у прифронтових регіонах, однак тепер захисні конструкції дедалі активніше з’являються і в столиці.

 За словами Катерини Поп, у Києві працює близько 300 автозаправних станцій, ще близько 600 – у Київській області. У КМВА наголошують, що росія вже застосовувала тактику ударів по паливній і транспортній інфраструктурі у прифронтових регіонах.

Водночас точні строки повноцінного запуску додаткової системи оповіщення для столичних АЗС, перелік мереж, які будуть до неї підключені, а також технічний механізм передачі попереджень наразі публічно не уточнювали.