До кінця року розпочне роботу репозитарій академічних текстів

Створення репозитарію розпочнеться з систематизації текстів дисертацій, які нині перебувають в сфері використання УкрІНТЕІ. У підсумку на ресурсі будуть зібрані освітні та наукові тексти в тому вигляді, в якому вони піддаються обробці, перегляду та порівнянню.

“Буде кілька режимів доступу, щонайменше два: відкритий і обмежений, який встановлюватиметься згідно з чинним законодавством, адже репозитарій міститиме наукові праці для службового користування, з грифом „таємно“, обмежені авторськими правами тощо. Однак ми сподіваємося на можливість відслідковувати плагіат в усіх академічних текстах”, — відзначив А.Шевцов.

За його словами, робочою групою вже створено проект Положення про національний репозитарій академічних текстів, де зазначені ключові характеристики майбутнього ресурсу. Зокрема, передбачається, що це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин — репозитаріїв вищих навчальних закладів та інших інституціональних учасників репозитарію.

“На ресурсі ми розміщуватимемо академічні тексти наукового, науково-технічного та освітнього характеру, кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти, дисертації. Останні два види робіт якраз дозволять сформувати ту базу даних, яка найбільш за все необхідна для перевірки на плагіат. Однак в Положенні чітко прописано, що ресурси Національного репозитарію стануть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення. Остаточний висновок все одно залишатиметься за експертами”, — розповів очільник департаменту.

А.Шевцов відзначив, що до бази потраплятимуть не всі тексти, адже частина залишатиметься на локальних серверах, частина виходитиме в друкованому вигляді. Тому в репозитарії також вестиметься реєстр академічних текстів, який міститиме опис видання або статті. Потому цей реєстр стане основою для розробки наукометричної бази даних та визначення індексу цитування.

“Питання створення власної наукометричної бази даних є надзвичайно актуальним для нас і ми прагнемо, щоб її рівень був не нижчий, ніж у Web of Science або Scopus. Маємо одразу взяти вищу планку і створити систему, яка буде валідною. І тоді ми зможемо перейти до того, щоб переглянути наявну систему переліку фахових журналів”, — пояснив директор департаменту.