Буде принцип “ДАІ”: у НСЖУ розкритикували законопроєкт “Про медіа”

Цитата

“Галузево ми говоримо про те, що для друкованих ЗМІ не повинен бути телевізійний регулятор, бо вони вже регулюються. І тому, це вже величезний стрес для цілої галузі. І на сьогодні 95% редакторів друкованих ЗМІ не підтримують, щоб Національна рада з питань телебачення і радіомовлення регулювала пресу. Попри те, що цей ринок програв боротьбу електронним ЗМІ, на регіональному рівні є ще сотні газет, які мають реальну аудиторію, і вони не заслуговують цих проблем”, – вважає Томіленко.

Деталі

Основним пунктом закону №2693-д, який бентежить журналістів, голова НСЖУ називає статтю 99, у якій перелічені заходи реагування на порушення законодавства у сфері медіа. Зокрема, серед заходів, які Національна рада з питань телебачення і радіомовлення має право вживати у випадку порушення закону – є анулювання ліцензії за рішенням суду в порядку, визначеному статтею 116 цього закону. Окрім того, дозволяється назначати штраф та приписи, які також застосовуються за рішенням Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

“Підхід, який пропонує законопроєкт: коли є різні порушення мовного та рекламного законодавства, Нацрада може здійснювати приписи, виписувати штрафи та закривати друковані та онлайн-медіа без суду. Для онлайн та друкованих медіа це буде “принцип ДАІ”. Тобто, коли виписується штраф, а вже потім журналіст має йти до суду у випадку, якщо він не погоджується. Все ж таки, в українських реаліях це не є справедливим. Тобто, в українських реаліях мають чиновники довести провину журналістів, йти в суд, і вже там домагатися того вироку. До покарання в журналістів має бути право на захист”, – пояснює Томіленко.

Водночас, голова НСЖУ зазначив, що Національна спілка журналістів підтримує виконання Україною зобов'язань щодо реформування медійного законодавства, які країна брала, отримуючи статус кандидата до Євросоюзу.

Проте, журналісти та медійники неодноразово пропонували владі, урядовцям, авторам цього закону “зосередитись на швидкому втіленні європейських підходів, які, насправді, стосуються конкретної директиви Євросоюзу про аудіовізуальні послуги, а не конструювати глобальний медійний кодекс, який, нібито, має розв’язати різноманітні проблеми, які в Україні накопичувалися роками”, зауважив Томіленко.

“Тому, в тому вигляді, в якому зараз є цей законопроект – він є доволі конфліктним. Ключовою вимогою європейського законодавства є політично незалежний медіарегулятор. Тобто, до нього має бути суспільна довіра, і довіра професійного журналістського середовища. Медійне реформування має здійснюватися тільки через широкий діалог із реальними журналістами та реальними медіа. Та законопроєкт має напрацьовуватися в діалозі із журналістами. Ми бачимо, що в українському законопроекті про медіа положення директиви, які є обов’язковими для вступу в ЄС, – складають всього 10% нашого закону”, – констатував голова НСЖУ.

Доповнення

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина повідомила, що нову редакцію законопроекту “Про медіа” направлять на оцінку до Європейської комісії.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук раніше заявив, що закон про медіа буде однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.