"Сіра" економія: юрист розповів про головні ознаки схем із дроблення бізнесу в торгівлі технікою
Київ • УНН
В торгівлі технікою активно використовують схеми "дроблення бізнесу" через ФОП. Юрист розповів про ознаки таких схем та можливе посилення контролю з боку держави.
Схеми "дроблення бізнесу" через оформлення працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОПів) активно використовуються в торгівлі технікою в Україні й можуть стати об’єктом посиленого контролю з боку держави. Про це розповів юрист, СЕО юридичної компанії "Болінський і команда" Святослав Болінський в ексклюзивному коментарі для УНН.
Деталі
Ми досить часто зустрічаємо інформацію про те, що правоохоронні органи й податківці інкримінують діяльність імпортерів або постачальників техніки як таку, що має ознаки дроблення бізнесу. Звісно, бізнес може планувати податкове навантаження, але це вже зона підвищеної уваги
Як приклад експерт пригадав нещодавні податкові перевірки мережі Ябко, що потрапила під приціл контролюючих органів власне за використання подібних схем.
Простими словами, "сірий" ринок використовує схеми "дроблення бізнесу" через оформлення працівників як ФОПів, щоб зменшити податкове навантаження ій уникнути сплати соціальних внесків. Формально йдеться про співпрацю з незалежними підрядниками, але фактично працівники виконують ті ж обов’язки, що й штатні. Це дозволяє компаніям економити на податках і приховувати реальні обсяги доходів.
За словами юриста, немає одного критерію, за яким можна чітко визначити недобросовісне використання схеми з ФОПами — необхідно оцінювати щонайменше 5-6 ознак у сукупності. Кожна з них потребує поглибленого аналізу, адже окремо жодна не є вирішальною.
Ми визначили близько 20 ознак, що можуть свідчити про використання нелегальних схем. Наприклад, регулярні платежі фіксованих сум, типові договори на надання "консультації", що не мають конкретного змісту, або ситуації, коли ФОП водночас отримує зарплату як штатний працівник тієї ж компанії тощо
Серед інших ознак можливого використання "зарплатних" ФОПів Святослв Болінський відзначив регулярні щомісячні перекази однакових сум (наприклад, 300 тисяч гривень), що не відповідають реальному змісту договорів надання послуг, зокрема консультацій у сфері комерції. Часто такі послуги надаються "усно" або майже не мають документального підтвердження. Ще один показовий момент — коли особа одночасно є ФОПом і отримує зарплату як штатний працівник того ж підприємства, виконуючи типові функції найманого персоналу.
Інший випадок, за словами експерта, коли після сигналів фінмоніторингу слідчі органи можуть поглибити перевірку, звертаючи увагу на невідповідності. Наприклад, ФОП декларує мільйонні доходи, але проживає в старому будинку без ремонту або займається вантажоперевезеннями, не маючи відповідної категорії водійських прав. Такі факти можуть свідчити про фіктивність діяльності, яку не фіксують банки чи податкова, але можуть встановити слідчі.
Болінський прогнозує, що контроль над подібними схемами з боку Державної податкової служби, НАБУ та банків лише посилюватиметься.
Йде тенденція відпрацювання скриптів контролю. Якщо не напрацювати ефективні інструменти, є ризик або загнати бізнес у тінь, або стимулювати його до легалізації. Але це точно вплине на кінцевого споживача
Святослав Болінський утримався від конкретної оцінки втрат для бюджету, однак зазначив, що масштаби використання схем із "зарплатними" ФОПами є доволі значними. На його думку, суттєва різниця між загальнодержавним рівнем податкового навантаження на бізнес (близько 18%) та ставкою для ФОПів на спрощеній системі (5%) створює передумови для зловживань. Він також підкреслює важливість пошуку балансу між фіскальними інтересами держави та реальними умовами, в яких сьогодні змушений працювати бізнес.
Сьогодні потрібен баланс між інтересами держави та бізнесу, який змушений виживати в непростих умовах. Мене дивує, що досі немає ефективної державної програми. Я пам’ятаю, що на початку 2000-х років розробляли програму щодо виведення зарплат із тіні — з пільговим періодом для адаптації. Вона мала на меті дати людям можливість працювати легально й стабільно. Це проєктувалося на роки вперед. Але з якихось причин програму так і не впровадили. Чому — сказати складно
Нагадаємо
Зекономивши кілька сотень гривень при покупці техніки з неперевірених джерел ви ризикуєте значно більшим – зокрема безпекою своїх даних. Загроза від "сірого" імпорту вже викликала міжнародну реакцію, а в Україні експерти наголошують, що це питання стосується не лише комфорту користувача, а й національної безпеки. Несертифіковані пристрої можуть містити вразливості, що загрожують конфіденційності даних, стабільності роботи систем і безпеці мереж. Зростання обсягів сірого імпорту також негативно впливає на економіку, спотворює конкуренцію та ускладнює контроль за дотриманням стандартів якості.
Часто, обираючи техніку з "сірого" імпорту, користувачі навіть не підозрюють, що можуть стати жертвами шахраїв. Пристрої виглядають звично й працюють, на перший погляд, нормально, але можуть містити шкідливі програми чи приховані вразливості. Наприклад, у 2023 році дослідники виявили, що понад мільйон пристроїв на базі Android – таких як ТВ-бокси, планшети та автомобільні системи – були заражені шкідливим програмним забезпеченням, яке дозволяло зловмисникам використовувати ці пристрої для шахрайських дій без відома власників.