Кубів: "шлюб" з Росією перетворив Україну на сировинний придаток

- Як відомо, Україна завершила І півріччя із негативним сальдо зовнішньоторговельного балансу. Що робить уряд для того, щоб змінити ситуацію?

- Якщо взяти по торгівлі і бути точнішим по тих позиціях, то за підсумками І півріччя 2018 року сальдо зовнішніми товарами, ви правильно сказали, є від’ємне, на рівні 2,7 млрд дол. Це гірше аналогічного періоду минулого року на 650 з хвостиком млн дол.

Ми почали розбиратися з цією ситуацією, і що ми побачили. Зростання імпорту - це природний процес з точки зору потреби в модернізації підприємств. Підприємствам для того, щоб виробляти кращу продукцію, і вона була конкурентною, треба змінити станок, який був 50 років тому куплений. Хімічна галузь – якась довоєнна лабораторія, вибачте.

Ми говоримо, що це передбачуване зростання експорту продукції і збільшення імпорту – це баланс. При зростанні експорту продукції темпи збільшення імпорту зазвичай вищі, ніж експорту. Наше завдання – законодавче, урядове, взагалі завдання політики торгівлі - цей період максимально скоротити. Щоб експорт почав переважати над імпортом.

- А коли зможемо вийти хоча б на нуль або ж на позитивне зовнішньоторговельне сальдо?

- Коли ми говоримо про позитивний розвиток української економіки, повинен бути основний чинник – підвищення купівельної спроможності і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. При правильному спокійному довготерміновому державницькому рішенні… Бо буває рішення популістське, а буває рішення державницьке – важке, відповідальне, але лише воно матиме певний розвиток. На чому воно в нас базується? Воно базується на трирічному макропрогнозуванні та бюджетному плануванні, яке ми зробили. Наше завдання і на 2019-й, і на 2020 роки – продовження закупівлі обладнання, переоснащення. Ми говоримо про енергозберігаючі технології. Ми говоримо про конкурентність продукції на зовнішніх ринках. Ми говоримо про інвестиційну привабливість ринку.

Яка є засторога, особисто в мене: я розумію процеси, які відбуваються в державі. На превеликий жаль, при проведенні перевиборної кампанії ріст популізму з домішками незрозумілого оціночного фактору відіграватиме суттєве значення. Але треба на це не дивитися – все крок за кроком. Велика перемога – це система маленьких перемог.

- До речі, яке очікується зростання ВВП за підсумками ІІІ кварталу? І яка може бути інфляція?

- У ІІІ кварталі очікується збереження позитивної динаміки ВВП. І ми над тим працюємо. Найбільший внесок у зростання - від промисловості і у сфері торгівлі. Наразі уповільнився темп росту у сільському господарстві: за січень-серпень до 102% проти 2017 року. Але за підсумками 2018 року очікується збереження позитивного економічного настрою. Я думаю, що ріст економіки буде більше 3%.

- Буде на рівні другого кварталу у третьому чи трохи вище?

- Ми хочемо, щоб він був вище, але багато чинників є, які вплинуть. А прогноз інфляції розраховується не лише на підставі темпів зростання, а й з урахуванням кількості позитивних факторів. Тобто, на сьогодні ми плануємо бути в межах плану. І в розрахунку грудень до грудня очікуємо зростання цін на рівні 9,9%.

- Щодо переорієнтування. Ми відходимо від російського ринку. Сьогодні Президент і Прем’єр наголошують на тому, що ми поступово збільшуємо продажі до ЄС. З якими країнами маємо найбільш тісні зв’язки, куди найбільше експортуємо?

- "Шлюб з Росією" був настільки в обіймах, Україну настільки затискали в можливостях, що ми стали реально сировинною (країною для іноземних держав – ред.). І друге, ми були таким собі шлюзом для забезпечення потреб Росії. І Росія сьогодні розуміє, що, втративши Україну, вони багато що втратили. Але не можна так любити в обіймах, щоб, отримавши відмову, піти війною…

Повертаючись до теми, "розлучення" має навчити нас простої речі: ніколи не треба класти всі гроші в одну кишеню. Тобто, розклавши кошти в диверсифікації, ми отримаємо абсолютно іншу, більш сильну позицію. Надмірна залежність від одного сусіда стала незручною для нашої держави. І саме після Майдану ми отримали великі незручності, які виразилися економічними втратами.

Негнучкість нашої економіки стала викликом. І ми змушені були переорієнтуватися на європейські ринки. Але не можна залежати від одного партнера. Я як людина, яка розуміє важливість торгівлі для української економіки, перш за все, ставлю для себе завдання максимальної диверсифікації.

Перше, ми визначили сильні сторони нашої продукції, нашої конкурентності і відповідні потреби світових ринків. Це ринок Європи, Азії, Африки, навіть ринок Латинської Америки. Ми були з візитами у Португалії, Індії, Китаї, Азербайджані, Арабському світі. Ми бачимо також на сьогодні виклики і завдання, які повинні давати інструментарій для визначення й освоєння ринків.

Минулого року за спільною нарадою Прем’єр-міністра, міністрів, особливо Міністерства економічного розвитку, ми розглянули торговельні відносини через призму торговельних місій, форумів і торговельних комісій, де кожен міністр має по декілька країн як співголова, формуючи іншу сторону. Ми провели дуже велику роботу і забезпечили проведення засідань спільних міжурядових комісій з питань співробітництва з багатьма країнами. Це Індія, Індонезія, Польща, Туреччина, Республіка Корея, Австрія, Чехія, Молдова, Ізраїль, Португалія, Білорусь, Литва, Арабські Емірати, Норвегія. Як результат тих комісій міжурядових і ведення переговорів виникають можливості зафіксувати певні правила і потреби в сегменті ринку. Це ми говоримо реально про зону вільної торгівлі. І зона вільної торгівлі у цьому аспекті дає взаємовигідний інтерес, збільшення формування конкурентної продукції і формування взаємовигідного прибутку або ланцюга додаткової вартості через кооперації, спільні підприємства, інвестиції, надання послуг і через модернізацію й інноваційний блок.

Таким чином ми в цьому році завершили переговори про укладення угоди вільної торгівлі з Ізраїлем. І вона вже абсолютно є відшліфована. Вона зараз на перекладі. Мій візит в Ізраїль буквально кілька місяців тому і зустріч з міністром економіки підтвердили дану позицію. Тобто, ми зараз чекаємо юридичних висновків, перекладу, і угода буде підписана найближчим часом.

- Це буде до кінця року чи вже у наступному?

- Я думаю, що це може бути до кінця року.

Друга позиція – це позиція переговорів з Туреччиною і Сербією. Вони тривають. Туреччина – це величезний партнер. Я хотів би сказати, що більше 20 тис. позицій ми погодили, півтори тисячі ще не погодили. По Сербії теж ми працюємо на сьогодні. Хочу сказати, що Україна фактично вже може постачати без ввізних мит на ринки місткістю більше 850 млн (людей – ред.).

Але якщо дивитися на ринки глобально, то ми маємо у своєму активі ринок Європи – це 500 млн людей, а ринок одного Китаю чи Індії – це більше 1,3 млрд людей кожен. Тобто, є до чого прагнути. Формування таких концептуальних позицій повинне в нас відобразитися у Стратегії розвитку держави, хоча би на 30-50 років.

Україна може стати великим транзитним хабом. Вона може стати хабом ІТ-послуг, вона може взагалі стати лідером ІТ-індустрії.

- До речі, зі скількома країнами наша держава уклала угоди про вільну торгівлю?

- Ми на сьогодні уклали угоди з 45-ма країнами. 28 країн – це ЄС.

- Це які вже діють?

- Так.

- Коли у Великій Британії завершиться Brexit, як відбуватиметься торгівля між нашими країнами? Будуватимуться нові відносини, чи все діятиме, як з угодою про ЗВТ з ЄС?

- Формування умов між нашою країною і Великою Британією базуються на принципах вигоди двох країн. Але, враховуючи те, що Велика Британія виходить з ЄС, а ми є в зоні вільної торгівлі з ЄС, то це буде залежати від умов виходу Британії з ЄС. У цій ситуації це буде перша позиція. Друга позиція: відновлення двосторонніх економічних відносин України й Великої Британії базуватиметься на спробі зберегти всі преференційні умови торгівлі для України.

Наразі хочу сказати, що розглядається підхід до нової угоди, яка базувалася би на положеннях Угоди асоціацію між Україною і ЄС. Якщо Велика Британія і їхній уряд захоче додатково певні речі - це питання домовленостей і певної позиції. Велика Британія віднесла Україну до пріоритетних країн, з якими вона хоче торгувати на преференційних умовах. От на базі ЗВТ з ЄС і пріоритетності України будемо вести переговори.

- А чи були з цього приводу формальні чи неформальні перемовини представників України та Великої Британії?

- В Аргентині я мав зустріч з міністром торгівлі, тоді ще Грегом Хендсом. І та зустріч була дуже позитивною. Другу зустріч з міністром торгівлі Великої Британії я мав минулого тижня у Лондоні. Це була базова зустріч щодо початку роботи.

Ми знаходимося в процесі неформальних консультацій з британською стороною, які відразу можуть бути трансформовані в офіційний переговорний процес після завершення внутрішнього узгодження позиції у нас та в Великій Британії.

- Щодо "Шовкового шляху". Які тут для України є переваги?

- Важлива річ – це формування транзиту і становлення України як логістичного хабу. Візит, який я мав у Туреччину, де ми говорили з міністерством економіки Туреччини, з міністром економіки Грузії я мав розмову в Брюсселі. Перед тим були візити до Азербайджану. З цими країнами ми плануємо спільні перспективні проекти, які можуть реалізовуватися у межах різних ініціатив, наприклад, "Шовкового шляху". Ми говоримо про ринок Китаю і говоримо про ринок Європи.

У грудні минулого року ми з паном Ма Каєм (віце-прем’єр державної ради КНР – ред.) як співголовою українсько-китайської комісії проводили засідання, яке не проводилося дуже довгий період. Пан Ма Кай сказав, що потенціал України у межах інвестиційних й інноваційних проектів - 10 млрд дол. Якщо аплікувати 10 млрд дол. на ринок транзиту і на хаб, це є досить добра перспектива. Коли залучити ще Туреччину, Азербайджан, Грузію, Молдову, Білорусь і ринок ЄС, ми можемо виграти ще більше. Наприклад, лише торгівля товарами України з Китаєм за повних 7 місяців – це майже 5 млрд дол. Це ринки, які аргументують. Якщо взяти ринки Азії, наприклад, переробка соняшника, ріпаку, іншого, що переробляється в олію, сьогодні говорить про експорт 1 млрд дол. Це вже ринок, який має макроекономічне значення, це вже велика перспектива на майбутнє.

- А чи обраховувалися збитки для нашої економіки внаслідок торговельних обмежень з боку ЄС та США? Йдеться про антидемпінгові мита.

- Застосування заходів торговельного впливу у переважній більшості не передбачає закриття внутрішнього ринку і повне припинення торгівлі з іншими країнами цією продукцією. Мета запровадження антидемпінгових заходів є усунення недобросовісної конкуренції та приведення всіх учасників ринку до рівних умов.

Якщо говорити станом на сьогодні. До української продукції в ЄС застосовуються два антидемпінгових заходи – це безшовні труби (ставка мита 12,3%–25,7%, в залежності від виробника) та гарячекатаний прокат (60,5 євро за тонну). Наразі в ЄС проводиться розслідування щодо імпорту продукції зі сталі, в тому числі з України. Якщо дивитися з точки зору в цілому коштів, то в 2017 році вартість експорту продукції зі сталі українського походження до ЄС, яке підпадає під захисне розслідування, становила 1,4 млрд дол.

Коли ми говоримо про попередньо застосоване тарифне квотування металургійної продукції, то Україна є занепокоєна тим, що Європейський Союз застосовує захисні заходи до української продукції. У нас підписана зона вільної торгівлі, Україна сьогодні є реальним стабілізатором миру на Сході та стоїть проти найбільшого агресора – Російської Федерації.

Зрозуміло, що ці заходи торкнуться імпорту металопродукції, походження з усіх країн світу. Але для України збереження європейського ринку є пріоритетом, тому що металургійна продукція займає велику частку в експорті. Запроваджені в липні цього року тарифні квоти для України торкнулися 11 з 28 категорій товарів. Але на сьогодні українська металургійна продукція продовжує експортуватися до країн ЄС.

Як вплине цінова політика – це ще залежить від світових ринків. США виставили претензії до Китаю. Є відповідні дискусії і з ЄС. Оцей трикутник якраз відповідно і визначив дану позицію.

У США зараз чинні шість антидемпінгових заходів щодо української продукції. Це, наприклад, феросилікомарганець, арматура, катанка, гарячекатаний прокат.

Що ми робимо? Ми на сьогодні проводимо роботу з залученням спеціалістів, юристів, людей, які знають цей сегмент ринку, і в ЄС, і в США. Мета одна – покращити умови доступу української продукції на внутрішні ринки ЄС і США. Чи вдасться нам під час проведення зустрічей з уповноваженими особами і США, і ЄС вирішити стовідсотково питання, сьогодні говорити ще зарано. Ця робота продовжується. Але вона базується на чинних торговельних угодах з ЄС, з іншими ринками, які повинні дати Україні гарантії і якусь стабільність. Я думаю, що це можна буде домовитися.

- Щодо суперечок України проти Росії у СОТ. На якій стадії вони зараз перебувають? Якщо не помиляюся, це суперечки і щодо транзиту, залізничного обладнання, й інші.

- У СОТ є три суперечки, де Україна позивається до Росії. Проблема тих суперечок полягає в тому, що використання законодавчої бази, про що ми мали розмову і в Аргентині, базується на здоровому глузді і нормальних правилах гри, які є оправдані часом, юридичною аплікацією, відрегульовані законодавчо. Україна сьогодні реально має гібридну війну. Це суперечка щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання. Друге - це обмеження транзитного руху і третя - щодо імпорту та транзиту певної української продукції.

У межах рішень стосовно антидемпінгових заходів щодо імпорту нітрату амонію (позов Росії проти України – ред.) та щодо залізничного обладнання аргументи України були зараховані групами експертів частково. І, враховуючи той факт, що, на нашу думку, при розгляді обох справ групами експертів було допущено окремі помилкові оцінки при тлумаченні положень міжнародних угод, ми вирішили подавати апеляцію та продовжувати боротися проти дискримінаційних дій Росії.

У справі щодо імпорту нітрату амонію група експертів не заперечила позицію України в частині необхідності ринкового підходу до формування вартості експортного товару. Проте, вони прийняли рішення, що у 2014 році Україна не довела обґрунтованість коригування ринкової вартості природного газу у структурі собівартості та ціні реалізації російської аміачної селітри та неправомірно застосувала антидемпінгові заходи.

Разом з тим, ми говорили про реалізацію аміачної селітри групою компаній "Єврохім". А група компаній "Єврохім" - це російська компанія, яка фактично фінансувала окуповані території та окупаційну владу.

Щодо рішення у справі стосовно імпорту залізничного обладнання, не вдаючись у технічні деталі, група експертів погодилася з Україною про чинні сертифікати відповідності. Росія застосувала дискримінаційні підхід до України, коли призупинила чинні сертифікати відповідності. Але групою експертів було зроблено висновок, що ситуація в Україні була непорівняною із ситуацією в інших країнах. Мовляв, Росія не проводила інспекційний контроль через наявність на території України "антиросійських настроїв та загрози безпеці російським громадянам".

По транзиту. Наразі суперечка перебуває в активній стадії розгляду. Я думаю, що в кінці 2018 року очікується остаточне рішення групи експертів, це може бути і в грудні.

- Тобто, у СОТ нададуть оцінку у транзитній справі?

- Так.

- Маленьке уточнення. Росія скільки позовів подала до СОТ проти України?

- Є два позови. Тобто, у якості відповідача Україна виступає у двох суперечках, ініційованих Російською Федерацією. Це по нітрату (амонію) і так звана "санкційна справа" - суперечка щодо заходів, що стосуються торгівлі товарами і послугами.

- Стосовно наших внутрішніх питань. Законопроект "Купуй українське". Позиція уряду щодо нього, і які є зауваження з боку міжнародних торговельних партнерів.

- Слова "купуй українське" з точки зору меседжу мають позитивний характер. Але не все золото, що блищить. Коли ми говоримо про законопроект і коли ми говоримо про Україну як учасника світового торговельного ринку, включаючи європейського, то хто б не був, чи це депутати, чи інші, чинники повинні знаходитись у рамках чинних міжнародних угод і зобов’язань, взятих на себе Україною. Якщо ми пишаємося з одного боку, що ми ринок країни-агресора зуміли замінити великим ринком ЄС, і вони нам допомогли це зробити організаційними, технологічними, торговельними інструментами, то ми повинні рахуватися з їхньою позицією та позиціями, відображеними в Угоді про асоціацію.

Встановлення будь-яких преференцій і переваг для національних компаній у публічних закупівлях суперечить зобов’язанням України у межах ЄС і СОТ. Позиція комітету СОТ з державних закупівель щодо практики підтримки виробників через публічні закупівлі є вкрай негативна. На черговому засіданні комітету в 2017 році сторони угоди чітко зазначили про неприпустимість надання преференцій національним постачальникам.

Завдання наше, не тільки Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у цілому уряду і парламенту – пропрацювати проект закону в рамках погоджень підписаних угод і зняти ті можливі заперечення, які можуть виникнути у наших партнерів.

- Розкажіть, будь ласка, про Офіс з просування експорту та Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Днями ви вже казали, що для того, аби запустити агентство, треба виділити ще близько 80 млн грн. Чи реально його буде, все ж таки, запустити до кінця року?

- Офіс сьогодні є створений як державна установа під Міністерством економічного розвитку і торгівлі організаційно і юридично. Вже скоро вся операційна діяльність Офісу буде переведена в ДУ.

По ЕКА потрібно, по-перше, якнайшвидше провести зміни у Бюджеті 2018 року, щоб мати можливість використовувати виділені 200 млн грн статутного капіталу, та забезпечити організацію випуску акцій. Це технічні правки.

На наступний рік нам потрібно передбачити хоча б 80 млн грн на операційну діяльність агентства. Це той мінімум, який дозволить нам не проїдати статутний капітал.

По запуску ще потрібно розуміти, що ми мусимо спочатку доопрацювати закон про ЕКА. Він вже є зареєстрований у Верховній Раді (№ 8318 - ред.). Сподіваємося тут на підтримку народних депутатів.

- Мінекономрозвитку та ОДА створять мережу Центрів підтримки підприємництва? Яке завдання цих організацій? Загалом як забезпечується в Україні підтримка бізнесу, зокрема, малого та середнього (МСП)?

- Це проект регіональної мережі Центрів з підтримки підприємництва (ЦПП), ми його розглядаємо як пілотний. Цей проект на сьогодні стає ланкою державної інфраструктури з підтримки малих, середніх і в цілому приватних підприємців, він дає інструментарій. Він дає можливість й одноосібно, й у малих підприємствах застосовувати потенційні можливості родини, сім’ї, невеликих підприємств. Дає інструментарій отримувати у фінансових установах мікрокредити, швидкі кредити. І в наш час, коли є багато ветеранів АТО і, наприклад, 1,7 млн внутрішньо переміщених осіб, які хочуть розпочати бізнес, це є дуже хороший інструмент.

Згідно з концепцією, ЦПП надаватимуть базовий рівень безкоштовної інформаційної, консультативної допомоги. Ми говоримо про розповсюдження інформації, про можливості програм підтримки МСП і порядок участі в них. Ми говоримо про проведення навчальних заходів: про ведення бухгалтерського обліку, що таке кредит, використання кредитних коштів, система обліку, система розрахунку собівартості. Тобто, ці навички, які є дуже важливими. Концепція мережі ЦПП базується на реальному досвіді ОДА у реалізації проектів підтримки МСП.

- Давайте поговоримо про приватизацію держпідприємств. У розпалі мала приватизація. Фонд держмайна звітує про деякі успіхи під час цього процесу. Чи є шанси завершити малу приватизацію до кінця року? І чи вже готуються процеси стосовно підготовки до продажу великих підприємств?

- Головним успіхом блоку приватизації є ухвалення Верховною Радою і підписання Президентом нового закону "Про приватизацію". Мала приватизація стартувала 2 місяці тому. Ми позитивно оцінюємо продаж перших 150 лотів. В систему Prozorro.Продажі заведено сотні лотів, їхній продаж не відбудеться швидко, до кінця року. Крок за кроком…

По великій приватизації іде процес підготовки. Цей процес не можна розглядати сьогодні у відокремленому плані від реального ринку і реальних ризиків, які є. Ризиком великої приватизації для потенційних учасників я все-таки бачу вибори. Але на сьогодні усі кроки для підготовки великої приватизації зроблено.

Перелік об’єктів був затверджений урядом у травні – це 23 об’єкти. Інвестиційних радників ми отримали 11 для великої приватизації. Фонд держмайна підписав договори з радниками, але вони повинні бути затверджені урядом.

5 вересня уряд затвердив графік підготовки проведення конкурсу з продажу акцій "Центренерго". Аукціон з продажу 78,2% "Центренерго" запланований на кінець листопада.

- Хотів у вас уточнити стосовно продажу інсулінового заводу "Індар". Була інформація, що його хочуть виставити на продаж за стартовою ціною 400 млн грн. Експерти кажуть, що це занадто мало? Яка позиція МЕРТу?

- Ця інформація не відповідає дійсності. Фонд держмайна провів конкурс щодо визначення інвестиційного радника для ПрАТ "Індар" і "Президент Отель". До приватизації готуватиме компанія "Конкорд Консалтинг", яка входить до групи "Конкорд Капітал". Але наразі уряд не схвалив договір про надання послуг з "Конкорд Консалтинг". Й відтак оцінка "Індару" інвестиційним радником не проводилася. А якщо не проводилася оцінка, то немає встановленої ціни.

- Ми отримали відповідь на запит від Держспецзв’язку про те, що вони виявили певні прогалини у системі ProZorro, через які треті особи можуть отримати доступ до закритої інформації? Ці зауваження, як вони вказали, направили МЕРТу.

- Знайдені недоліки не стосуються роботи системи ProZorro. Вони стосуються внутрішніх ресурсів ДП "Прозорро". Я думаю, що це абсолютно не зупинить торги, не загрожує проведенню торгів. А система ProZorro показала себе досить ефективно і не тільки в Україні, а вона визнана світовими лідерами. Система ProZorro дає гарантії і дає можливості.

- Держпродспоживслужба констатувала цього року практично дворазове збільшення кількості масових отруєнь, у тому числі, дітей у дитячих садочках, школах, таборах. Контролюючі органи звинувачують у цьому саме мораторій, а у Раді зажадали від КМУ зобов'язати Держпродспоживслужбу позапланово перевіряти всіх постачальників дитячого харчування для навчальних та оздоровчих закладів. Почує Кабмін цю вимогу?

- Сьогодні є достатньо інструментів у Держпродспоживслужбі, щоби виявити ту чи іншу проблему. Уряд зняв для Держпродспоживслужби та її територіальних органів обмеження на перевірки.

- Чи буде продовжувати уряд мораторій на перевірки бізнесу на наступний рік з певним винятком для певних контролюючих органів?

- Я би рекомендував провести аналітичну роботу, тим більше закінчився літній сезон. Були табори відпочинку, де діти побували у спеціалізованих і загальних таборах, проаналізувати, у чому проблема, і тоді на базі вже аналітики, інформації прийняти рішення. Це комплексне рішення. Це не є рішення тільки Мінекономрозвитку чи Міністерства агрополітики. Тут залучені декілька міністерств, в тому числі, МОЗ, Мін’юст, Мінфін, інші органи центральної влади.