Золото vs валюти: аналітики КИТ Group пояснили, як українцям зберегти заощадження на тлі нестабільності

Ціни на золото в Україні зростають майже втричі швидше, ніж курс долара. Проте аналітики застерігають: дорогоцінні метали не завжди є найкращим інструментом для збереження заощаджень.

Про це в огляді інвестиційних можливостей в умовах нестабільного ринку пише "Обозреватель".

Експерти КИТ Group, одного з найбільших операторів валютного ринку України, радять українцям уникати надмірної концентрації будь-яких активів і робити ставку на диверсифікацію.

"Банківські метали (зокрема, золото) аналітики пропонують купувати для довгострокових витрат (наприклад, якщо плануєте щонайменше через п'ять років придбати квартиру або ж ідеться про власні "пенсійні заощадження")", — сказали журналістам аналітики КИТ Group. Вони порадили таку пропорцію для довгострокових заощаджень із  щонайменше п’ятирічним горизонтом: 50–60% – банківські метали, 10–20% – криптоактиви, 20–40% – вільноконвертовані валюти, такі як долар США, євро, британський фунт тощо.

У коротшій перспективі, наприклад, для покупок за два-три роки, експерти КИТ Group не радять робити ставку на золото.

"Я просто не бачу адекватного інструменту, аби фізособи могли інвестувати в золото, — підтверджує цю думку керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. —  Якщо ми подивимось, які курси по банківських металах пропонують банки, то побачимо: там різниця між ціною купівлі та продажу сягає 25–30%. Тобто купити умовно можна за 100, а продати – за 70–75. Наскільки воно має вирости, щоб "відбити" свої кошти?"

Як приклад журналісти "Обозревателя" наводять актуальні котирування золота для фізичних осіб одного з найбільших банків України: купити один грам золота можна за 5360 грн, а от продати — за 3960 грн. Така різниця у курсах фактично робить цей інструмент украй невигідним. Паращій нагадує, що стрімке зростання золота зараз не гарантує, що так відбуватиметься завжди. Навпаки — період зростання може невдовзі припинитись.

Тому для середньострокових накопичень на дорогі покупки, такі як авто, нерухомість та інші подібні витратні цілі, з горизонтом два-три роки аналітики КИТ Group радять вибрати портфель із вільноконвертованих валют і навіть стейблкоїнів на їхній основі. "Попри поточну турбулентність на міжнародних фінансових ринках ці активи все ж забезпечують гарний баланс між ліквідністю та надійністю, що якісно вирізняє їх на фоні гривні", — уточнили в КИТ Group.

Аналітики звертають увагу й на ще одну важливу деталь — небезпеку зберігання заощаджень удома (навіть якщо йдеться про валюту) з огляду на ризики їхньої втрати. Насамперед це ризики безпекового характеру: аварії, пожежі, крадіжки тощо.

"Найкращий вибір — зберігання коштів на банківських валютних рахунках із можливістю постійного доступу чи в захищених банківських сховищах. Або навіть у ще одній нефізичній формі — у валютних стейблкоїнах, які можна тримати у віртуальних гаманцях чи депонувати під відсотки на надійних міжнародних платформах", — порадили в КИТ Group.

Гривневі інструменти залишаються спірним способом збереження заощаджень. Банкіри запевняють, що зараз дохідність короткострокових гривневих депозитів може перевищити офіційну інфляцію, хоча і визнають — девальваційних відсотків від депозитів вони не покриють. А в КИТ Group радять утриматись від накопичення гривні — мати її лише на поточні витрати та як невеликий резерв для непередбачуваних ситуацій.