Залучення "боргових коштів" врятує економіку від надмірного друку грошей
Київ • УНН
КИЇВ. 31 травня. УНН. В умовах постійного зростання видатків та постійного зменшення джерел доходів державі варто ширше застосовувати канал боргового залучення фінансів. Натомість нині уряд увімкнув «друкарський верстат», що створює посилений тиск на гривню. Таку думку висловив у своїй колонці колишній міністр фінансів Ігор Уманський, пише УНН.
За його словами, внаслідок війни база збору доходів продовжує падати - через руйнації та зменшення можливостей для економічної діяльності. Окрім того, ускладнює ситуацію низка необґрунтованих популістських рішень влади, як-от скасування обов’язкового розмитнення авто не для потреб ЗСУ та медзакладів, - пише Ігор Уманський.
Тим часом, потреби у фінансуванні економіки зростають. Тому уряду варто активніше залучати боргові кошти під зобов’язання. Цей канал, за словами аналітика, не використовується на повну потужність, хоча ресурси для цього є. Зокрема, «ліквідність банківської системи знову починає бити рекорди: банки сконцентрували на депозитних сертифікатах НБУ близько 190 млрд грн. Чому ці кошти вкрай обмежено вкладаються в ОВДП?» - йдеться у колонці.
За даними, які наводить Ігор Уманський, з початку дії воєнного стану уряд на первинних аукціонах залучив 77 млрд грн через розміщення ОВДП у гривні та 13 млрд грн (в еквіваленті) через розміщення ОВДП в іноземній валюті. За цей же час Національний банк здійснив прямий викуп ОВДП на суму 120 млрд грн. «Щось «не так у королівстві Данському», чи не так? Ми занадто покладаємося на друкарський верстат» - наголосив екс-міністр фінансів.
За його словами, хоча у період воєнного стану емісія є цілком виправданою, проте використовувати цей канал слід максимально виважено. Інакше тиск на гривню посилюватиметься, а міжнародні резерви і далі скорочуватимуться, і у підсумку за друкування грошей заплатять усі громадяни України.
Підвищення доходності за ОВДП сприяло б активнішому залученню коштів в українську економіку, вважає експерт. Оскільки поточна дохідність цих цінних паперів на рівні 9,5% - 11,5% річних за гривневими ОВДП та 3,7% річних в доларах чи 2,5% річних в євро за валютними ОВДП далеко не повною мірою покриває нинішні ризики. Серед головних ризиків Ігор Уманський назвав ризик інфляції, девальвації, ризик зростання короткострокових ставок у гривні в майбутньому, а також ризик дефолту (реструктуризації) уряду за облігаціями, особливо в іноземній валюті.