Т.Чорновіл: поки що не має особливих надій на розслідування справи загибелі батька

“На сьогоднішній день нічого не помінялося. Справа не закрита, а зупинена. Зараз жодних слідчих дій не відбувається”, — розповів він.

Чорновіл нагадав, що у січні 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області закрив справу стосовно загибелі Чорновола, де обвинувачувався у скоєнні смертельної ДТП водій КамАЗа Куделя. Суд закрив справу нібито через термін давності.

“Там було настільки грубе порушення процесуального кодексу, що без жодних проблем ми виграли апеляцію навесні того ж року. Справу передали до прокуратури. Генеральна прокуратура (на той час був її керівником Олег Махніцький) передали її відразу у київську (прокуратуру — ред.), з київської вона перекочувала до Генеральної прокуратури. Потім з Генеральної прокуратури її скинув Махніцький до органів УВС, що було повним безглуздям. Тому що рішення апеляційного суду було — розслідувати в частині посягання на життя державного діяча. А це підслідність Служби безпеки України і прокуратури, а не УВС”, — підкреслив він.

За словами Чорновола, він ходив ще у 2014 році до слідчого органів внутрішніх справ, який отримав справу. Однак, уточнив він, слідчий може розслідувати лише епізод, який стосується аварії, а не посягання на життя державного діяча.

“Справа потрапила знову у прокуратуру. Але виникла проблема з тим, хто може сьогодні вести такого рівня справу, в якій настільки давня історія, в якій знищені фактично всі докази. В якій толком немає свідків, а ті, які є, там кругова порука, і нікому з них не на руку будь-що визнавати. Там повна відмова йде у всьому. От хто може розслідувати таку справу, коли ні свідків, ні доказів, і ні чого?!”, — наголосив він.

“Справа поки що зупинена, щоби не збігли процесуальні строки. І щоб вона остаточно не була закрита — її зараз не розслідують. Вдасться сформувати слідчо-оперативну групу, спроможну її розслідувати, очевидно слідство буде далі йти. Я планую знову зустрічатися з Луценком (Генеральним прокурором Юрієм Луценком — ред.), знову говорити на цю тему. Але ще раз кажу, це питання в тому, чи вони можуть скомпонувати таку групу. Можливо, десь у подальшому. Поки що у мене особливих надій немає”, — резюмував Чорновіл.

Нагадаємо, нещодавно УНН отримав відповідь від Національної поліції на всій інформаційний запит про те, чи розслідується кримінальне провадження стосовно загибелі В’ячеслава Чорновола.

У поліції повідомили, що здійснюють досудове розслідування кримінального провадження стосовно загибелі лідера Народного руху України В’ячеслава Чорновола за статтею “порушення правил безпеки руху”. У провадженні призначено низку експертиз.

В.Чорновіл загинув у автомобільній катастрофі 25 березня 1999 року. Автомобіль, у якому лідер Руху повертався з Кіровограда, на великій швидкості врізався у вантажівку з причепом, що розверталася.

У цій автокатастрофі загинув також водій В.Чорновола Євген Павлов. Прес-секретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. Чоловік, який перебував за кермом вантажівки, у ДТП серйозних травм не отримав. Однак через деякий час і він помер, за офіційною версією, внаслідок інфаркту. Однак низка ЗМІ поширили інформацію, що причиною його смерті могло стати навмисне отруєння.

21 січня 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області закрив кримінальну справу у зв’язку із закінченням терміну давності за обвинувачення водія КАМАЗУ Володимира Куделі у вчиненні злочину за ч.3 ст.215 КК України в результаті якого загинув голова НРУ В’ячеслав Чорновіл. Пізніше рішення суду потерпілі оскаржили в Апеляційному суді Київської області.

У квітні цього ж року Апеляційний суд Київської області відправив справу щодо загибелі лідера НРУ В’ячеслава Чорновола на додаткове розслідування.

Тодішній Генеральний прокурор Віталій Ярема заявив, що прокуратура поновила розслідування справи щодо загибелі Чорновола. 

У березні 2015 року Тарас Чорновіл повідомляв, що Генеральна прокуратура планувала створення слідчо-оперативної групи для розслідування загибелі В’ячеслава Чорновола за ознаками злочину, передбаченого статтею 112 (посягання на життя державного чи громадського діяча) Кримінального кодексу України.