Рішення суду про арешт С.Курченка набрало законної сили - ГПУ

Так, 3 січня 2017 року повторне клопотання Генеральної прокуратури України про обрання С.Курченку запобіжного заходу — тримання під вартою слідчим суддею Печерського районного суду Києва задоволено, про що винесено відповідну ухвалу.

Прокуратурою доведено та слідчим суддею підтверджено відповідність клопотання ГПУ вимогам Кримінального процесуального кодексу України, дотримання стороною обвинувачення вимог закону при подачі клопотання, обґрунтуванні його вимог та наведенні доводів щодо необхідності обрання С. Курченку саме тримання під вартою.

Стороною захисту вказане рішення оскаржено. Однак 18 січня 2017 року рішення слідчого судді суду першої інстанції у повному обсязі Апеляційним судом Києва визнано законним та обґрунтованим і надалі оскарженню не підлягає.

“Таким чином поставлена крапка у вжитті з боку Генеральної прокуратури України заходів процесуального забезпечення міжнародного розшуку С. Курченка та дозволяє іншим компетентним органам їх реалізувати”. — повідомили у ГПУ

Заходи щодо здійснення міжнародного розшуку С.Курченка та притягнення його до кримінальної відповідальності тривають.

Як повідомляв УНН, 28 грудня Апеляційний суд Києва скасував ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 травня 2016 року про дозвіл на затримання та під варту С.Курченка, якого підозрюють у вчинені тяжких злочинів в банківській сфері та злочинів у сфері господарських операцій зі зрідженим газом.

У березні 2016 року ГПУ склала підозру бізнесмену С.Курченку як керівнику злочинної організації, яка протягом 2010 року — початку 2014 року вчинила тяжкі та особливо тяжкі злочини у сфері господарських операцій зі зрідженим газом.

Як зазначали у ГПУ, С.Курченко організував вчинення очолюваним ним організованим злочинним угрупованням незаконного заволодіння видобутого ПАТ “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрнафта” та належного державі зрідженого газу на загальну суму 2,2 млрд грн шляхом його протиправного придбання на спеціалізованих аукціонах за цінами значно нижчими від ринкових, нібито для потреб населення".

Збитки державі від цих схем оцінюються в понад 2 млрд грн.