Рада повернула комітету законопроект стосовно баз ДНК

Цитата:

“Вказаний законопроект спрямований на підвищення ефективності боротьби зі злочинністю. Одним з ефективних засобів під час доведення причетності підозрюваного до вчинення злочину є метод генотипоскопії у біологічній експертизі, а саме ДНК-аналіз. На сьогодні база даних ДНК функціонує вже з 2009 року на підставі наказу МВС... та містить 34 000 ДНК-профілів, отриманих в результат проведення судових експертиз. У 2020 році встановлено понад 300 осіб, причетних до злочинів. Україна на сьогодні — чи не єдина країна з демократією, що розвивається, яка не має профільного закону, який би регулював це питання”, — пояснив нардеп Олександр Бакумов, представляючи документ в парламенті.

Деталі

Так, відповідно до пояснювальної записки, проектом закону передбачено врегулювання як обов’язкової державної, так і добровільної реєстрації геномної інформації людини, чітко визначено категорії осіб, які підлягають обов’язковій реєстрації:

• особи, притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, щодо яких обрано запобіжний захід;
• особи, які вчинили злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;
• особи, засуджені за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
• особи, які засуджені та відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту чи непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також усіх категорій злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи;
• невпізнані трупи;
• особи, зниклі безвісти;
• близькі родичі осіб, зниклих безвісти.

З урахуванням досвіду ідентифікації загиблих в АТО пропонується встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, і військовослужбовців та за потреби забезпечити подальшу їх ідентифікацію.

Критика

Представники громадянського суспільства та юристи раніше критикували законопроект, зокрема і через те, що нібито пропонується створення бази ДНК, якою управлятиме Міністерство внутрішніх справ України. До прикладу, у ГО "Лабораторія цифрової безпеки" вказували, що "цілі обробки геномної інформації, визначені цим проектом закону, не відповідають цілям, встановленим законом “Про захист персональних даних”, а це дозволятиме Міністерству внутрішніх справ збирати суттєво більший масив інформації".

А старший партнер одного з адвокатських об'єднань Наталія Дригваль зазначала в одному з блогів, що "є ризики впровадження цього законопроекту. Наприклад, у законопроекті відсутній чіткий перелік об'єктів біологічного походження, які можуть бути відібраними для проведення молекулярно-генетичної експертизи".

Додамо

Як повідомляв УНН, станом на липень 2019 року в Україні за допомогою ДНК-експертиз ідентифіковано вже 568 загиблих бійців АТО.