Протекціонізм бізнесу повинен бути як всередині країни, так і на зовнішніх ринках - експерт

"Необхідно реалізовувати політику економічного протекціонізму - коли державні і місцеві органи будуть віддавати пріоритет при закупівлі товарів і послуг всередині країни національним компаніям і не віддавати на сторону освоювати державні, тобто наші з вами, гроші.

Коли на рівні центральних органів влади також лобіюватимуться інтереси українських компаній на зовнішніх ринках - шляхом проведення переговорів з керівництвом провідних країн світу про зняття тарифних і нетарифних захисних механізмів, які стоять на шляху наших товарів на глобальні ринки.

Як мінімум, це терміново необхідно зробити разом з представниками Європейського Співтовариства. Вважаю, що реалізація такої політики дозволить нам стати ще більш пріоритетним партнером як для ЄС в цілому, так і для кожної країни співтовариства окремо", - зазначив Гарбарук.

За його словами, вже з початку року (січень-квітень 2020 року) з трохи більше 16 мільярдів доларів США нашого експортного товарообігу, поставки до країн ЄС склали 6,2 млрд доларів, а це 38,5%.

"За останні роки ми вже стали найбільшим постачальником якісних продуктів харчування до країн Євросоюзу. Але, не дивлячись на те, що український мед, яйце, органічна продукція та інші товари вже добре відомі європейським споживачам - це не межа! Ми здатні збільшувати поставки якісної продукції європейським країнам абсолютно без шкоди для внутрішнього ринку в значно більших обсягах. Але, для цього уряду необхідно зробити свою роботу і провести переговори на міжнародному рівні так, щоб на європейських ринках нас чекали з відкритими дверима, а не з замком комори на воротах", - вважає експерт.

Розвиваючи свій експорт, Україна стрімко покращує якість вироблених товарів, у тому числі і продуктів харчування. Але головне - розвивається країна, створюються робочі місця і сплачують податки у бюджет, говорить Гарбарук.

"Ми готові запропонувати Європі і світу продукцію найвищої якості у відповідності з усіма стандартами. Ми вже це зробили за багатьма товарними позиціями. У своїй більшості сьогодні це роблять найбільші вітчизняні експортери і саме вони стають головними драйверами змін.

Саме вони є бюджетоутворюючими на регіональному рівні, що забезпечує населення малих міст такими необхідними робочими місцями і фіскальними надходженнями до бюджетів усіх рівнів та саме вони можуть стати ключовими партнерами для нашого малого бізнесу в умовах економічного падіння, посиленого карантином.

Тому підтримка наших великих компаній з боку держави може і повинна стати основою реалізації політики економічного національного суверенітету країни. І результатом цієї підтримки в найближчому майбутньому стане ситуація, коли ми з кожним роком будемо все менше залежати від зовнішніх ринків і факторів, що впливають на їх стабільність - коли нашим пріоритетом перестане бути експорт сировини, а стане експорт продуктів і товарів з високою доданою вартістю.

Нехай сировину імпортують до нас інші. Нашим же пріоритетом буде експорт високої додаткової вартості і інтелектуальних досягнень країни - від продукції космічної галузі та машинобудування, до шоколаду, соняшникової олії, цукру і курки, вирощеної без використання антибіотиків і з дотриманням всіх екостандартів", - вказує Гарбарук.