Попри війну: дослідження показало покращення оцінок у читанні і математиці у початковій школі

У 2024 році учні та учениці початкових шкіл зуміли підняти свій рівень компетентності у математиці та читанні попри складні умови навчання у час повномасштабного вторгнення. Зокрема, хлопці показали кращі результати в математиці, у той час як дівчата випередили їх у читанні. Про це свідчать результати моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО-2024), проведеного Українським центром якості освіти, оприлюднені МОН, пише УНН.

Деталі

Згідно з результатами моніторингу, помітна різноманітна динаміка сформованості ключових компетентностей четвертокласників. Зазначається, що учні показали позитивні тенденції в математичній компетентності. Зокрема, базовий поріг подолали 85,4%. Це краще за показник 2021 року (83,9%), але вони поступаються рівню 2018 року (86,6%). Середній бал з математики становить 201,8, що також вище в порівнянні з 2021 роком (199,9).

Моніторинг також показав, що читацька компетентність залишається сферою, яка потребує додаткової уваги. Базовий поріг із читання подолали 82,3% учнів, що практично відповідає показнику 2021 року (82,5%), але помітно поступається результатам 2018 року (86,4%).

Середній бал із читання становить 200,3, що дещо нижче за результат 2021 року (201,6).

"Зниження показників у читанні може бути пов'язане з тими викликами, з якими зіткнулося молодше учнівство внаслідок війни. Варто зауважити, що дослідження PISA, проведене у 2022 році, також засвідчило, що читацька грамотність учнівства є найбільш чутливою до негативних чинників, які впливають на нормальний перебіг освітнього процесу і спричиняють емоційні проблеми", - повідомили в Міносвіти.

Особливою новацією моніторингу 2024 року стало запровадження оцінювання природничої компетентності. Результати першого оцінювання показують, що 83,9% учнів подолали базовий поріг, що є гарним стартовим показником.

На тестування в магістратуру та аспірантуру зареєструвалися понад 167 тисяч учасників27.05.24, 19:32 • 21188 переглядiв

Досягнення у різних групах учнів

Аналіз даних виявив певні особливості в навчальних досягненнях різних груп учнів. Зокрема, у математиці мають місце гендерні особливості: хлопці демонструють вищі результати - із середнім балом 204,3 проти 199,7 у дівчат. Високого рівня з математики досягли 20,9% хлопців і 14,5% дівчат. Водночас дівчата традиційно показують кращі результати у читанні.

Також, як і в попередні роки, спостерігаються відмінності між учнями та ученицями з міських та сільських шкіл. У школярів і школярок міських шкіл середній бал з математики - 203,7, тоді як в учнів й учениць сільських шкіл - 193,4. Особливо високі результати демонструє учнівство з великих міст, які мають населення понад 700 тисяч. Його середній бал становить 215,6.

Цікавим є аналіз результатів із математики за когнітивними категоріями. Школярі і школярки найкраще впоралися із завданнями на знання - 74% правильних відповідей. Дещо нижчі результати показали в завданнях на застосування знань - 59%, а найбільше труднощів виникло із завданнями на міркування - 43%.

Підсумки

"Загалом результати моніторингу свідчать про стабілізацію якості початкової освіти після періоду пандемії, хоча система освіти продовжує функціонувати в складних умовах. Високий рівень математичної компетентності продемонстрували 17,7% учнів, читацької - 15,8%, природничої - 15,9%, що створює добру основу для подальшого навчання", - зазначили автори дослідження.

Хоча результати поточного моніторингу ще не досягли рівня 2018 року, спостерігається, як вказано, помітне підвищення деяких показників порівняно з 2021 роком. Це свідчить про поступове відновлення освіти попри війну. При цьому залишаються напрями для подальшого вдосконалення початкової освіти:

• посилення читацької грамотності;
• зменшення розривів у навчальних досягненнях між різними групами учнів й учениць;
• підтримка тих, хто має труднощі з опануванням базових компетентностей;
• розвиток навичок критичного мислення.

Довідково

Моніторинг якості початкової освіти охопив 10 904 учні 4-х класів із 407 закладів освіти у 20 регіонах країни. Дослідження не проводили в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській областях, а також в АР Крим та місті Севастополі.

Уперше в моніторингу взяли участь учні й учениці Нової української школи. Їхній навчальний шлях від 1 до закінчення 4 класу відбувався повністю в умовах кризи: спершу пандемії COVID–19, а згодом - повномасштабної війни. Тож результати дослідження некоректно використовувати для оцінювання реформи без привʼязки до умов, у яких упродовж кількох років змушені вчитися учні й учениці.

Доповнення

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко повідомила, що повернення до класичного ЗНО наразі неможливе через війну.