Помер Нобелівський лауреат, винахідник літієвих батарей Джон Гуденаф
Київ • УНН
КИЇВ. 27 червня. УНН. Джон Гуденаф, який розділив Нобелівську премію з хімії 2019 року за розробку літій-іонної батареї, що зробила революцію в сучасному житті, помер у віці 100 років, пише AFP з посиланням на Техаський університет США, передає УНН.
Деталі
Джон Гуденаф помер у неділю, повідомили в університеті, де він працював професором інженерії. Внесок американського вченого в розробку літій-іонних акумуляторів проклав шлях до смартфонів і суспільства без викопного палива.
"Спадщина Джона як геніального вченого незмірна - його відкриття покращили життя мільярдів людей по всьому світу. Він був лідером на передньому краї наукових досліджень протягом багатьох десятиліть своєї кар'єри", - сказав президент Техаського університету в Остіні Джей Харцелл.
У 1986 році, у віці 64 років, Гуденаф приєднався до Техаського університету, де впродовж 37 років працював викладачем в Інженерній школі Кокрелла. Гуденаф став найстаршим лауреатом Нобелівської премії, коли у віці 97 років розділив нагороду з хімії 2019 року зі Стенлі Віттінгемом з Великобританії та Акірою Йошино з Японії за винахід літій-іонної батареї.
Шукаючи альтернативне джерело енергії під час нафтової кризи 1970-х років, Віттінгем знайшов спосіб використати потенційну енергію літію, металу настільки легкого, що він плаває на воді. Однак сконструйована ним батарея була надто нестабільною, щоб її можна було використовувати.
Гуденаф використав прототип Віттінгема, замінивши його на іншу металеву сполуку і подвоївши потенційну енергію батареї до чотирьох вольт. Це проклало шлях до набагато потужніших і довговічніших батарей у майбутньому. У 1985 році Йошино натомість використав матеріал на основі вуглецю, який зберігає іони літію, що нарешті зробило батарею комерційно життєздатною.
Кульмінацією досліджень трійці стала найпотужніша, найлегша і найдовговічніша акумуляторна батарея, яку будь-коли бачили.
"Вони створили світ, що перезаряджається", - заявила тоді Шведська королівська академія наук, яка присудила нагороду.
"Літієві батареї революціонізували наше життя відтоді, як вони вперше з'явилися на ринку в 1991 році", і принесли "найбільшу користь людству".
Їх робота значно підвищила мобільність людей і дозволила мільйонам у країнах, що розвиваються, отримати доступ до інформації та послуг в Інтернеті за допомогою лише мобільного телефону. Літій-іонні батареї також зменшили залежність від викопного палива, що призводить до потепління планети, особливо в електромобілях.
Отримавши звістку про присудження йому Нобелівської премії, Гуденаф висловив гордість за світовий вплив своєї роботи.
"Я надзвичайно щасливий, що моє відкриття змогло допомогти комунікації в усьому світі", - сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Нобелівську премію миру 2023 року висунуто 305 осіб
