Під Черніговом українця та його братів розстріляли та закопали рашисти після кількох днів катувань: чоловік дивом вижив
Київ • УНН
КИЇВ. 17 травня. УНН. У Чернігівській області рашисти під час окупації розстріляли Миколу Куліченка та його двох братів, а потім закопали у братській могилі. Єдиний, хто вижив із трьох Миколай, розповів журналістам CNN про жорстокість рашистів і про те, як дивом “повернувся з того світу”, передає УНН.
Деталі
У розмові з журналістами Микола показав на узбіччі дороги могилу, де рашисти закопали його та ще двох братів. Усіх троє було застрелено. Микола дивом залишився живим.
Все сталося через 3,5 тижні після початку війни в Україні, коли російські війська зайшли на територію Чернігівської області.
18 березня росіяни зайняли село Должик. Пізніше колона окупантів зазнала бомбардування, після чого вони вирішили знайти серед місцевих тих, хто “здав” їхні координати.
Як розповів Микола, окупанти увірвалися до будинку, де він жив із двома братами — Євгеном та Дмитром, та їхньою сестрою Іриною, якої в цей період не було в будинку.
Тоді троє солдатів наказали братам стати навколішки на подвір’ї, поки ті обшукували будинок у пошуках “чогось, що могло би пов’язати їх із розбомбленою колоною”.
За словами Миколи, коли окупанти знайшли військові медалі їхнього діда, та військовий рюкзак 30-річного Євгена, колишнього десантника — солдати вирішили, що братам є що приховувати.
Тоді Миколу, Євгена та Дмитра відвели до підвалу, де їх допитували протягом трьох днів. Він сподівався, що росіяни їх відпустять, але четвертого дня настрій окупантів змінився.
Чоловіків били металевим прутом, засовували в рот дуло пістолета. Разом із братами Миколу катували до непритомності.
У день розстрілу їм зав’язали очі, зв’язали руки та ноги скотчем. П’ятеро солдатів на військовій машині відвезли чоловіків у безлюдне місце. За словами Миколи, їх змусили стати на коліна із зав’язаними очима, поки ті копали яму.
Спочатку Микола почув постріл позаду себе, це був 36-річний Дмитро — старший із трьох братів. Він упав на землю. Слідом упав Євген — наймолодший.
Наступний постріл був у Миколи. Але куля потрапила йому в щоку, і пройшла наскрізь поруч із правим вухом. Він розумів, що його єдина надія на виживання — прикинутись мертвим.
За словами українця, солдати скинули тіла братів у яму, засипали землею та пішли. Сам чоловік не може сказати точно, скільки часу пролежав у могилі. Але зі зв’язаними руками та ногами, якимось чином, він зумів вибратися з-під трупа старшого брата та “повернутись у світ живих”.
“Мені було важко дихати, тому що Діма лежав на мені зверху, але руками та колінами я зміг відштовхнути старшого брата у бік ями, після чого виліз”, — розповів він.
Після цього Микола через поле прийшов до найближчого будинку, де йому дала притулок на ніч жінка. За кілька днів він поїхав до сестри Ірини, яка на той момент чекала його вдома. Коли Ірина дізналася про долю загиблих братів, спочатку не повірила.
Розповісти історію про злочини російських військових на адресу своєї сім’ї Миколай зміг лише після того, як на початку квітня росіяни відступили з Чернігівської області.
Після цього він знайшов яму, з якої вибрався живим, і 21 квітня поховав своїх братів як належить.
Додамо
Генеральний прокурор України Ірина Венедиктова заявила, що правоохоронці вже встановили особи 45 росіян, які, за даними слідства, вчиняли військові злочини в Україні.
