Магічна ніч вогнів та обрядів: святкування Івана Купала в Україні

Магічна ніч вогнів та обрядів: святкування Івана Купала в Україні

Київ  •  УНН

 • 1797476 перегляди

КИЇВ. 6 липня. УНН. Попри церковні заборони стародавнє українське свято продовжує своє існування та досі залишається популярним у країні. Івана Купала через літа залишається збагаченим багатовіковими обрядами та віруваннями. Про особливості святкування Купала спеціально для УНН розповіла завідувачка відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України Олена Громова.

Цитата

“Свято символізує народження літнього сонця Купала і в язичницькі часи - це свято було дуже знаковим для наших предків. Саме коли Україна вже пристроїлася під християнство, це свято пов'язали з днем народження Івана Хрестителя - Івана Предтечі”, - сказала Олена Громова.

Попри згадки свята Купала у релігійних синопсисах, церква не визнавала таке гуляння.

"Церква весь час боролася з цим святом, вважаючи його бісовським. Тому що там не визнавали перестрибування через вогонь та виплітання вінків. Церква трактувала усе з біблійної точки зору, тому тоді не дозволялось українцям ходити на вечорниці та збиратися біля водоймищ”, - зазначила завідувачка відділу виставкової роботи.

Якщо говорити про територію України, то, власне, Івана Купала відоме майже у всіх регіонах, але все ж менше у західному регіоні.

“Основні елементи святкування Івана Купала включають в себе вогнища, водні обряди та весільні гуляння. Це свято пов'язане з енергією природи та силою вогню. Люди збираються навколо великого вогнища, стрибають через полум'я, а також співають пісні та танцюють. Це символізує очищення від попереднього року та народження нового життя”, - розповіла Олена Громова.

Через літа проходять традиції святкування Купала, і хоча часи змінюються, традиції залишаються незмінними.

“Мені у відрядженнях доводилося неодноразово бачити, як навіть старші люди, старше покоління, приходили на свято і старалися також перестрибнути через вогонь. Вони пояснювали це тим, що хвороби, болячки та негаразди обов'язково очистять їхнє тіло і душу від цих хвороб. Щодо молоді, то зрозуміло, що тут любовна тематика. Молодь, бравшись за руки, перестрибувала через вогонь, і вважалося, що якщо вони не розривають руки, то вони будуть мати довге щасливе життя разом”, - повідомила завідувачка відділу виставкової роботи.

Окрім того, через вогонь також старалися проганяти тваринок і домашню худобу, щоб уберегти їх від різних хвороб, вроків і нечистої сили.

За віруванням наших пращурів, якщо людина була хвора протягом тривалого часу і не знаходила полегшення, вона могла скористатися цим обрядом. Ідея полягала у тому, що шляхом зняття і спалення хвороби, яку символізував одяг, людина позбувалася своїх недуг і одужувала. Віриться, що цей ритуал мав магічну силу і сприяв фізичному та психологічному відновленню.

Також свою магічну силу у цей день показувала і вода.

“Традиційно, під час святкування Івана Купала, люди збиралися біля водойми, якими могли бути річки, озера чи криниці. Вони стрибали через воду, обливали одне одного водою, а також приносили жертву річці, кидали в неї квіти та трави. Віриться, що ці дії допомагали очистити тіло і привернути щастя та здоров'я наступного року”, - сказала Олена Громова.

Не оминули легенди та повірʼя і рослини, люди старшого покоління у це свято ходили шукати папороть, аби вона принесла вдачу.

“У мене є записи, коли старшого віку люди ходили шукати цю папороть. Вважалось, якщо людина знайде папороть, то їй буде усе вдаватися. Вона буде здоровою, щасливою і, найголовніше, вона буде заможною, багатою. Адже зможе знайти якісь скарби”, - розповіла Олена Громова.

З рослинами також пов'язані елементи ворожіння у цей вечір.

“Можна згадати марену, навколо якої танцювали хороводи. Також використовувалися квіти, свічки та стрічки. Дівчата приносили віночки, які плели та вішали на цю вербу, зазвичай встановлюючи головну, центральну квітку. У XX столітті можна було навіть використовувати віночки з цукерок”, - повідомила завідувачка відділу виставкової роботи.

Як і будь-яке свято, Купала не обходилось без традиційної їжі. Старші люди приходили до річки з варениками з вишнею, поки молодь займалась ворожінням та запусканням вінків.

Також під час цього свята діяли та певні заборони. Наприклад, заборонено сваритися в це свято, оскільки вважалося, що можна віддати своє щастя в чужі руки, і воно вже до тебе не повернеться.

"На Івана Купала присутня різна нечисть, тому не можна було спати, краще бути з громадою і вийти до річки або озера для вшанування цього свята. Але ні в якому випадку не можна було закритися в хаті та проспати цей вечір, оскільки люди вірили, що тоді нечиста сила тебе захопить зненацька, і нічого доброго не відбудеться. Важливо також було погодувати худобу та доглядати за нею, адже вшанування домашніх тварин було пов'язане з цим святом”, - розповіла Олена Громова.

Щодо прикмет, що побутували на Івана Купала, то вони були повʼязані з традиційними святкуваннями.

“Наприклад, коли молоді стрибали через вогонь і хотіли побратися, то за ними слідкувало все село, аби побачити, чи не розірвали руки, або, чи стрибають високо, оскільки вважалося, що якщо стрибають високо, то вони будуть здоровими у наступному році”, - сказала завідувачка відділу виставкової роботи.

Жінки, які довгий час не мали дітей, також приходили до вогнища і намагалися якось перестрибнути, хоча б не дуже високо, але вірили, що це допоможе народити дітей, каже експертка.

“Також була прикмета, що якщо хтось зачепився або упав у вогнище, то це був не гарний знак, пов'язаний з хворобою. До речі, якщо маленькі діти хотіли стрибати через вогонь, то батьки боялися, щоб дитина не впала, тому для них, особливо на Поліссі, робили купи з кропивою, щоб убезпечити їх”, - розповіла Олена Громова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Івана Купала: астролог розповіла про значення Сонця у гороскопі людини і коли насправді відбувалося стародавнє свято