Лісові пожежі в Індонезії загрожують головному осередку досліджень орангутанів на Борнео
Київ • УНН
Вогонь наблизився до станції на Борнео, де досліджують понад 2500 орангутанів. Науковці попереджають: полум’я може дістатися табору за 20 днів.
Лісові пожежі в Індонезії охоплюють важливу дослідницьку територію, де вивчають орангутанів острова Борнео, і тепер загрожують відомому науковому табору — місцю проведення одного з найтриваліших у світі досліджень диких людиноподібних мавп, передає УНН із посиланням на The Guardian.
Протягом останніх кількох днів вогонь підібрався на відстань 200 метрів до станції "Рангконг" (Rangkong) — допоміжного об’єкта дослідницької станції "Кабанг-Панті" (Cabang Panti), розташованої приблизно за чотири милі на північ у межах національного парку Гунунг-Палунг.
У безпосередній близькості до цих станцій мешкають сотні орангутанів острова Борнео (*Pongo pygmaeus*) — одного з трьох видів орангутанів; загалом же в парку, значні частини якого зараз охоплені вогнем, за оцінками, живе понад 2500 особин. Усі три види орангутанів перебувають під загрозою повного зникнення.
"Орангутани тікають із цих лісів. Це просто жахливо", — зазначила професорка Шеріл Нотт, біологічна антропологиня з Бостонського університету, яка вже 32 роки керує науковими дослідженнями орангутанів на станції "Кабанг-Панті".
У більшості випадків пожежі виникають через навмисне підпалювання для розчищення земель — практика, що застосовується на острові щороку. Однак надзвичайно потужне явище Ель-Ніньйо (підвищення температури поверхні води в екваторіальній частині Тихого океану, що порушує глобальні погодні умови) спричинило аномальну спеку та посуху по всій країні, через що вогонь легко виходить з-під контролю. У провінції Західний Калімантан є райони, де протягом багатьох місяців майже не було дощів.
Науковці станції "Кабанг-Панті" зібрали дані про диких орангутанів та особливості їхнього життя, що охоплюють десятиліття; вони спостерігали за окремими особинами від народження аж до того часу, коли ті самі ставали бабусями. Дослідження, проведені на цій території, допомогли визначити репродуктивний цикл орангутанів: з’ясувалося, що ці мавпи народжують дитинчат лише раз на вісім років — це найдовший цикл серед усіх ссавців. "Унікальність цієї бази даних полягає в її довготривалому характері та надзвичайній деталізації", — підкреслила Нотт.
Однак пожежі загрожують перервати ці безперервні спостереження. За словами вчених, якщо не вжити заходів або не створити широкі протипожежні смуги, то з нинішньою швидкістю поширення вогонь дістанеться станції "Кабанг-Панті" протягом 20 днів. "[Кабанг-Панті] захищає одну з небагатьох ділянок низинних тропічних дощових лісів на Борнео, що досі залишалися справді недоторканими з екологічного погляду", — зазначив професор Ендрю Маршалл, антрополог із Мічиганського університету, який керував проєктом дослідження орангутанів на цій території з 2000 по 2020 рік. "Без довгострокових і безперервних польових даних ми не зможемо зрозуміти, як тропічні екосистеми адаптуються до глобальних кліматичних змін або страждають від них".
У відчайдушній спробі врятувати дослідницьку станцію "Рангконг" команда з понад 40 осіб — переважно польових асистентів, співробітників і місцевих жителів — цілодобово бореться з вогнем, що невпинно наближається. Нещодавно вони облаштували протипожежну смугу та імпровізовану систему зрошення, використавши перфорований шланг навколо станції, щоб наситити вологою навколишній торф.
Коли вогонь дістається торф’яного болота, він може тліти під землею місяцями — навіть після того, як полум’я на поверхні буде загашено. Тому підтримання вологості торфу є ключовим заходом захисту.
"Масштаби проблеми перевищують можливості будь-якої місцевої організації", — заявила Кейтлін О’Коннелл, заступниця директора програми зі збереження орангутанів "Гунунг-Палунг". — "Нам потрібне масштабне скидання води з повітря та професійні пожежники".
Навіть якщо вдасться врятувати дослідницьку станцію, це може виявитися марним, якщо орангутани втратять свій дім.
"Орангутанам потрібен ліс", — сказала Нотт. — "Якщо в нас залишиться лише будівля, що ми вивчатимемо, коли зникнуть і самі орангутани, і їхня їжа? Вони не зможуть вижити без цього лісу".
Оскільки орангутани ведуть поодинокий спосіб життя, їм потрібні великі території, і вони живуть із низькою щільністю популяції. "Не можна просто зігнати їх усіх разом на клаптику лісу, що залишився", — зауважила Нотт.
Ті, хто безпосередньо керує гасінням пожежі на місці, вже бачили, як це впливає на тварин. "Ми помітили п’ятьох орангутанів із нашої популяції, яку ми досліджуємо протягом тривалого часу; вони тікали від вогню, а деякі перебували всього за кілька метрів від полум’я", — розповів Вах’ю Сусанто, науковий керівник організації Yayasan Palung — індонезійської неурядової організації, що займається захистом орангутанів Борнео. — "Це особини, за якими ми спостерігали й яких вивчали роками".
Індонезійські метеорологи прогнозують інтенсивний сезон пожеж, що триватиме до жовтня, оскільки кліматичні прогнози вказують на посилення явища Ель-Ніньйо. "Осередки займання — повсюди, — зазначив О’Коннелл. — Не буде перебільшенням сказати, що те, що, як ми вважали, не може згоріти, насправді може цілковито зникнути, якщо така посуха триватиме місяцями".
Ель-Ніньйо може стати найсильнішим за кілька десятиліть - ООН03.09.26, 14:31 • 5474 перегляди