Держбюджет-2021, перемовини НАТО та провокація Росії — головні події доби

Держбюджет-2021, перемовини НАТО та провокація Росії — головні події доби

Київ  •  УНН

 • 12127 перегляди

КИЇВ. 3 грудня. УНН. В Україні під час засідання фракції “Слуга народу” обговорили основні показники держбюджету на 2021 рік. Росії не вдалася провокація щодо Мінських угод під час зустрічі в ООН. Про ці та інші новини минулої доби у огляді УНН.

Обговорення держбюджету України на 2021 рік

У середу під час засідання фракції “Слуга народу” прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав заяви міністра охорони здоров’я Максима Степанова щодо недостатнього фінансування потреб МОЗ “особистою позицією”, додавши, що всі поправки до бюджету будуть враховані. Раніше міністр охорони здоров’я заявляв, що МОЗ потрібно мінімум 213 млрд грн у бюджеті на 2021 рік.

За словами глави уряду, переданий до другого читання проект бюджету на 2021 рік залишився реалістичним і збалансованим у частині доходів та видатків. Його дефіцит зменшено до 5,5%, а у 2021 році у медичній галузі будуть рекордні видатки в розмірі 161 млрд грн.

Шмигаль також зауважив, що попри чутки, жодні соціальні виплати наступного року не будуть зменшені, а мінімальна зарплатня зросте до 6 тис. грн вже з 1 січня.

Для Національної служби здоров’я передбачено 16 млрд грн, ще 2,6 млрд грн — на вакцинацію від коронавірусу.

Як зазначив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, проект бюджету на 2021 рік відповідає кризовому стану країни, документ ще будуть обговорювати, проте карколомних змін не буде. Він також заявив, що депутати зроблять все можливе, щоб “бюджетної ночі” не було.

Провокації Росії в ООН щодо Мінських угод

Росія провела в ООН зустріч під прикриттям статуса імплементації Мінських угод. Після цього заходу зі спільною заявою виступили Велика Британія, США та Естонія.

Країни ООН назвали цю зустріч “відкритою спробою подати неправдивий та оманливий наратив щодо конфлікту на сході України”. Вони рішуче відкинули припущення Росії, що вона виступає посередником у внутрішньому конфлікті в Україні та підкреслили, що Росія “є активним учасником підготовки, озброєння та очолення збройних формувань у районах, що не перебувають під контролем уряду України, доповнюючи ці проксі сили військовим персоналом та технікою”.

Велика Британія, США та Естонія також заявили, що саме Росія спровокувала і продовжує розпалювати конфлікт на Донбасі, під час якого за роки війни загинуло близько 13 тис. людей.

Перемовини міністрів закордонних справ НАТО

У середу відбулося друге засідання Північноатлантичного Альянсу на рівні міністрів закордонних справ. Участь у ньому прийняли міністри закордонних справ України та Грузії.

Після другого дня перемовин генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в Альянсі підтримують територіальну цілісність України та Грузії. Під час перемовин в НАТО розглянули ситуацію з безпекою в Чорноморському регіоні.

Як зазначив генсек НАТО, Росія продовжує порушувати суверенітет та територіальну цілісність Грузії та України та нарощує свою військову присутність в анексованому Криму. На такі дії НАТО відповідає шляхом посилення присутності Альянсу “на суші, в морі та в повітрі”.

Окрім того, на другому засіданні очільників МЗС НАТО обговорили зміну світового балансу сил та зростання військового потенціалу Китаю з азіатсько-тихоокеанськими партнерами Альянсу та ЄС.

Новини в світі

В США команда президента Дональда Трампа займається судовими позовами щодо оскарження результатів виборів, незважаючи на заяву генерального прокурора Вільяма Барра, який заявив, що Міністерство юстиції не виявило масштабних фальсифікацій результатів голосування, які могли б змінити результати президентських виборів.

У Білорусі Олександр Лукашенко під час засідання ОДКБ пожалівся президенту Володимиру Путіну на втручання Польщі та країн Балтії “у внутрішні справи” країни. Він також стурбований сусідством з країнами НАТО і загрозою санкцій з боку Європейського Союзу.

Тим часом Комітет постійних представників країн ЄС схвалив введення санкційного режиму, який дозволить Євросоюзу вводити обмежувальні заходи за порушення прав людини по всьому світу. Міністри закордонних справ 27 держав європейського блоку скріплять рішення печаткою на зустрічі в найближчий понеділок. Новий механізм набуде чинності 10 грудня — в День прав людини.

Через поширення COVID-19 у Німеччині продовжили частковий локдаун до 10 січня, у Латвії — продовжили надзвичайний стан до 11 січня.

Станом на ранок у четвер у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися майже 64,5 млн осіб. Всього у світі на COVID-19 інфіковано 64 447 657 людей, з них одужало 41 451 795. Кількість померлих зросла до 1 492 029.