Банк "Михайлівський": як йдуть справи через 1,5 року

Хто і навіщо вивів банк "Михайлівський" з ринку?

Ще за кілька днів до нещасливого дня на сайті банку "Михайлівський" повідомлялося про гучні досягнення порівняно молодого банку: 69 відділень, 51 міні-офіс, більше 2 тисяч точок продажу по всій Україні і рейтинг надійності на рівні 4+ (висока надійність) від Національного рейтингового агентства "IBI-Rating". Але все це не завадило Нацбанку по "рекомендації" Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняти рішення про його неплатоспроможність.

Підстави, які лягли в основу такого рішення, вельми цікаві. Справа в тому, що приблизно за місяць до того, Нацбанк направив в банк "Михайлівський" лист, в якому йшлося про необхідність переведення залучених у людей грошей з партнерських фінустанов (ІРЦ і КІЦ) на рахунки банку "Михайлівський". При цьому Нацбанк зажадав графік погашення і пригрозив ліквідацією в разі невиконання вимог регулятора.

13 травня Нацбанк поцікавився, як виконується його розпорядження. У відповідь отримав інформацію про те, що в термін до 25 травня очікується повернення грошових коштів від партнерів на рахунки клієнтів банку в повному обсязі. Переклад був здійснений і банк 23 травня повідомив Нацбанк про виконання вимог.

Те, що сталося далі, залишається загадкою навіть для самих керівників банку "Михайлівський". В цей же день Нацбанк на своєму сайті публікує повідомлення про те, що куратор "побачив велику кількість операцій з переказу вкладів фізичних осіб з фінансової компанії, пов'язаної з банком, на баланс банку. Це збільшило навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) з 1,6 млрд грн до 2,6 млрд грн. При виявленні таких операцій, що відбуваються в проблемному банку, Національний банк відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних".

З усього вищевикладеного можна припустити, що Нацбанк свідомо знав, що так буде, тому ставив перед банком "Михайлівський" вимоги, які незворотньо повинні були привести до його ліквідації. При цьому не виконати ці вимоги банк не міг. В обох випадках це означало б один і той же результат, а саме ліквідацію. Такий собі "цунгцванг" від НБУ.

Як йдуть справи у вкладників банку "Михайлівський"?

Фонд гарантування вкладів фізосіб до цих пір не розрахувався з вкладниками банку "Михайлівський". Тисячі людей змушені боротися за свої гроші, в тому числі шляхом організації вуличних демонстрацій і мітингів. Основна проблема цих людей полягає в тому, що публічні обіцянки високопоставлених осіб виявилися популізмом, і вони залишилися в боротьбі з ФГВФО сам-на-сам. Вкладники скаржаться, що Фонд гарантування вкладів масово порушує їх права і фактично заробляє на несвоєчасних виплатах, залишаючись при цьому безкарним.

Найпоширеніший механізм відмови виплат полягає в тому, що ФГВФО анулює банківські договору, визнаючи їх нібито нікчемними і змушуючи людей звертатися в суди. Поки суди розбираються в матеріалах, а це не одного дня справа, час іде, а ФГВФО заробляє. За підрахунками експертів, заробіток Фонду може становити до 500 дол. тільки на одному вкладника. На сьогоднішній день близько 4 тисяч вкладників банку "Михайлівський" не можуть отримати свої гроші з ФГВФО.

Як йдуть справи у позичальників банку "Михайлівський"?

Позичальники банку "Михайлівський", схоже, також постраждали від дій Фонду гарантування вкладів. Справа в тому, що до рішення Нацбанку про визнання банку неплатоспроможним, банк продав свій кредитний портфель фінансовим компаніям. Тобто, на момент заходу тимчасової адміністрації ФГВФО, банк не володів правом на роздрібні кредити і за логікою речей, не міг збирати гроші з боржників банку.

Але ФГВФО всю цю логіку відкинув і став вимагати від позичальників гроші. Паралельно, він знову-таки, користуючись накатаній схемою з анулювання банківських договорів, визнав угоду про продаж кредитного портфеля нікчемною і затягнув судові розгляди з новим власником кредитного портфеля - фінкомпанії "Фагор". До закінчення розглядів ФГВФО було заборонено стягувати гроші з боржників банку і робити будь-які публічні заяви з цього приводу. Але, як виявилося, правила писані не всім.

Спори за права на роздрібний кредитний портфель банку "Михайлівський" закінчилися фактично перемогою "Фагор" і визнанням дій ФГВФО незаконними. Але ситуацію це не змінило. Регулярно на сайті відомства з'являються заяви про всілякі реструктуризація заборгованості і закликах платити гроші за їх реквізитами. Експерти називають це все "замануха" і незаконною спробою заволодіння коштами позичальників.

У прокуратурі теж так вважають. Проти ліквідаторів банку "Михайлівський" і ФГВФО вже відкрито кримінальне провадження за фактом шахрайства. Вони підозрюються в тому, що за попередньою змовою висували неправомірні вимоги щодо сплати платежів за кредитними договорами, не маючи при цьому права кредитора у зв'язку з поступкою права вимоги за цими зобов'язаннями іншому (новому) кредитору - фінансової компанії "Фагор".

"В результаті цих дій ТОВ "Фінансова компанія "Фагор", а також введенням в оману фізичними особами (сторонам в первинних зобов'язаннях) завдано збитків", - йдеться в матеріалах слідства.

Про яку суму збитку і в якій кількості постраждалих позичальників внаслідок шахрайських дій ФГВФО йдеться, в прокуратурі поки не повідомляють. Разом з тим, відомо, що ФГВФО намагався перешкодити слідчим вилучити документи з ліквідованого банку, що за словами експертів, свідчить як раз про те, що відомству є що приховувати.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що, очевидно, історія з ліквідацією банку "Михайлівський" закінчитися ще не скоро. До цього дня так і не вирішено головне питання: наскільки його примусове виведення з ринку був правомірним і не перевищили свої повноваження Нацбанк разом з ФГВФО.

На сьогоднішній день вже є висновки експертизи, де вказано, що неплатоспроможність банку визнана за надуманими обставинами. Разом з тим, останнє слово залишається за судами. А там думки вже розійшлися. Перша інстанція прийняла рішення про неправомірне рішення Нацбанку, друга - залишила його в силі. Поки нічия, але попереду ще кілька судових інстанцій, в тому числі Верховний суд, де за останніми даними, всі справи відкладено через відсутність кворуму.