Монопольним контролером за врожаєм фермерів стане шестимісячна приватна компанія

КИЇВ. 23 квітня. УНН. Монопольний контроль за врожаєм фермерів здійснюватиме приватна компанія “Менора-Агро”, якщо договір із нею таки підпише уряд. Коштуватиме це фермерам 100 млн доларів на рік.

Про наміри уряду вповноважити приватну компанію контролювати врожай держави поінформувало видання “AgroPolit”, опублікувавши відповідний проект договору. УНН проаналізував його і знайшов низку сумнівних даних, які не переконують в прозорості урядових дій. 

Ідея уряду вивести фермерів з тіні — безсумнівно доречна і похвальна. Однак цей процес не має породити чергову корупційну схему збагачення обраних.

“Слідами Лавриновича”

У договорі зазначено, що “Менора-Агро” є розробником програмного забезпечення, яке уряд хоче взяти в тимчасове користування і натомість надати цій компанії ексклюзивне право обслуговувати систему звітності врожаю. Коштувати це буде 1 долар за тонну врожаю. Журналісти вже підрахували, що за рік приватна компанія отримуватиме близько 100 млн доларів роялті.

При цьому у проекті договору не сказано, що буде з цією системою в разі розірвання договору в односторонньому порядку з боку власника ПО — компанії “Менора-Агро”, адже такі прецеденти Україна вже знає. У 2013 році були заблоковані державні реєстри Мін’юсту, розробкою яких так само займалися сторонні приватні компанії і мали відповідно усі права на програмне забезпечення, надаючи уряду їх в оренду за величезні роялті. Тобто, схема не нова. 

У цьому випадку пункт договору “зобов’язання сторін” містить лише два рядки:

І уряд, як зазначено, зокрема бере на себе зобов’язання “проштовхнути” монополіста “Менора-Агро” через АМКУ.

“Шестимісячний монополіст”

Сама компанія “Менора-Агро” довіру не викликає, з огляду на наступне:

• компанія зареєстрована всього 6 місяців тому;
• компанія не займається розробкою програмного забезпечення. Основний вид діяльності компанії — торгівля с/г продукцією

Та і це не весь перелік запитань без відповідей. У договорі вказано, що врожай фермери зможуть збирати тільки у тому разі, якщо на їхній техніці буде встановлено спеціальне обладнання. Хто постачатиме таке обладнання і скільки воно буде коштувати фермеру — теж невідомо. Та водночас за порушення цього правила фермерам загрожуватиме заборона на зайняття всією сільськогосподарською діяльністю.

Встановлювати таке обладнання та контролювати його, згідно з договором, має Держпродспоживслужба. Чи впорається вона фізично з цим навантаженням?

Ці та інші питання УНН адресував Кабміну та Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, зокрема поцікавився таким:

• чому держава перекладає свої функції на приватні компанії, надаючи їм змогу збагачуватися на сотні мільйонів доларів щорічно?
• чому не проведено відкритий конкурс та не обрано кращу компанію - розробника ПО?
• чи проведено економічні розрахунки проекту, зокрема, чи витримають фермери таке фінансове навантаження у період “післякарантинної” кризи, яка може тривати не один рік?
• чи проведена експертиза самого ПО на предмет її технічних та вартісних показників? Звідки взагалі взялася цифра 1 долар/тонну врожаю?