Засновник фонду "Повернись живим" розповів, чому люстраційний закон таки несправедливий

Він нагадав, що нещодавно ЄСПЛ визнав люстрацію п'яти українських чиновників порушенням їхніх прав. Європейці, серед іншого, мають кілька претензій до українського закону. Одна із них – "автоматичне" звільнення посадовців.

"Так, на першому етапі під так звану автоматичну люстрацію потрапили вищі посадовці – керівники міністерств, їх заступники, керівники центральних органів виконавчої влади. Згідно з чинним законодавством, це політичні посади, й вони повинні нести політичну відповідальність. Ну, і додайте сюди те, що режим Януковича у нас не визнаний злочинним чи окупаційним на державному рівні.

А оскільки Україна є підписантом Конвенції з захисту прав людини, рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання. І, якщо враховувати позиції Європейського суду, то одним зі способів здійснити люстрацію, не порушуючи норм Конвенції, означає провести її в індивідуальному порядку. Тобто, відкрити тисячі судових проваджень і доводити, наприклад, причетність кожного високопосадовця часів Януковича до узурпації влади", - каже Дейнега.

У європейських країнах під поняттям "люстрації" розуміють ліквідацію спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів та зачистку органів влади від комуністичних партійних функціонерів, співробітників КДБ та їх агентів, продовжив Дейнега.

"Ми ж окрім комуністичного боремося із наслідками злочинного режиму Януковича. І для частини європейців це виглядає місцями як боротьба з політичними опонентами. З політичними опонентами, які спочатку узурпували владу, потім не звільнились, коли їх колеги віддавали накази розстрілювати людей на Майдані, а потім розпалили війну", - підкреслив він.

Разом з тим, так званий "люстраційний закон" не є справедливим, каже Дейнега.

"Як і будь-який автоматичний закон, він призводить до того, що хоча б хтось від нього постраждає незаслужено. Чи потрібно його при цьому скасовувати? Ні. За наявної системи корумпованих і залежних судів не можна. Можна придумати механізм точкового виведення з-під люстрації під пильним контролем громадськості", - наголосив він.

Як писав УНН, ЄСПЛ задовольнив позов п'яти люстрованих в Україні ексчиновників і постановив виплатити кожному заявнику 5 тис. євро як компенсацію моральної шкоди.

За словами експерта РПР з питань конституційної реформи Володимира Шаповала, КСУ має нарешті поставити крапку у люстраційному питанні, або ж взагалі закрити вказане провадження.

Зауважмо, що КСУ продовжує розгляд ЗУ "Про очищення влади" у закритому режимі. Експерти і політики прогнозують, що суд визначиться з цього приводу найближчим часом. При цьому існують думки, що КС скасує лише окремі положення люстрації, зокрема, ті, які перераховані у поданні народних депутатів.