В.Медведчук: від позиції керівників авіапрому залежить майбутнє галузі

"Зусиллями єврореформаторів Україна, яка, як зазначив президент ДП “Антонов” Олександр Коцюба, “входить в сімку країн світу, що мають повний цикл від ескізного проекту до серійного виробництва літаків”, вже в найближчі роки ризикує опинитися на узбіччі світового авіабудування. За словами екс-міністра економіки України Віктора Суслова, авіабудівна промисловість України в 2016 році випустила єдиний літак — транспортний Ан-132Д. “З українських комплектуючих там, власне, тільки планер. Двигуни — канадські, авіоніка і інша комплектація — імпортні, притому, що Україна має одне з найбільших підприємств у світі з виробництва авіаційних двигунів — "Мотор Січ“. Так що реально поки йде процес витіснення українських виробників з українського авіабудування”, - зазначив Суслов. В результаті ті, що в Києві представляли як феєричний прорив, може стати початком кінця українського авіабудування", - повідомив політик.

З його слів, влітку 2016-го Мінінфраструктури, і зокрема міністра, "вже піддали різкій критиці після того, як було оголошено про плани ДП “Антонов” закуповувати двигуни в американської корпорації General Electric". “Ця угода, по-іншому і не назвеш, є не що інше, як зрада інтересів України і наукомістких підприємств країни, що випускають продукцію з високою доданою вартістю”, — різко відреагував на новину президент АТ “Мотор Січ”, генеральний конструктор, народний депутат В’ячеслав Богуслаєв. Він абсолютно справедливо зазначив, що літаки марки “Антонов” заслужили світову популярність саме з двигунами розробки ДП “Івченко-Прогрес”, випущеними вітчизняним виробником “Мотор Січ”. Підсумок угоди, укладеної не в інтересах України, не змусив себе чекати: у порівнянні з 2015 роком в 2016-м АТ “Мотор Січ” скоротило чистий прибуток більш ніж на третину — на 36,4%", - додав він.

"А багатьох з цих проблем можна було б уникнути, якби сам Богуслаєв, керівники підприємств авіапрому та інших гігантів української промисловості в більшості своїй не зайняли позицію спостерігачів, коли євроінтегратори продавлювали ЗВТ з ЄС. Тому що катастрофічні наслідки цієї угоди для наукомістких виробництв України були очевидні заздалегідь", - зауважив В.Медчедук.

З його слів, занепад авіабудування України почався не вчора і навіть не з приходом до влади євроінтеграторів. "Він бере початок ще з часів “помаранчевої команди”. У 2015 році відомий авіаконструктор Анатолій Вовнянко, який багато років працював над створенням літаків “Антонов”, відверто заявив про розруху в галузі: "За період 2005-2014 років в Україні не було створено жодного нового типу літака... Конструкторське бюро доведено до такого стану, що вже не здатне створювати нові типи літаків. За період 2003-2012 років побудували один недороблений фюзеляж літака Ан-70 для МО України, який у 2012 році урочисто викотили зі стапелів і залишили напризволяще. Значна частина бюджетних коштів, виділених МО на його будівництво, зникла... “Він також підтвердив, що розпіарений сьогодні літак Ан-132 — це лише модифікація застарілих літаків Ан-26 і Ан-32, яка подається як нова розробка і в якій до того ж мало що залишилося українського", - зазначив політик.

"Втрати, яких зазнає сьогодні Україна — не тільки фінансово-економічні, а й іміджеві, — є наслідком тієї політики, яку проводять українські “реформатори”. А оскільки у керівників галузі відсутня стратегія збереження та розвитку вітчизняного авіабудування, то нескладно спрогнозувати, що при такій політиці український авіапром приречений на занепад. Ціла галузь, яка підтримувала економіку країни багато десятиліть, виявилася жертвою нездорових амбіцій профнепридатних, непрофесійних “реформаторів”-популістів, що працюють на знищення наукового і промислового потенціалу України", - підсумував він.