Раду закликали впровадити європейську систему збору тари

За словами голови координаційної ради Громадської організації "Зелений фронт" Олега Перегона, цивілізовані країни знають, як боротися з хаотичним поводженням з відходами. Україні треба лише перейняти цей досвід.

“У Німеччині людина заходить (в магазин - ред.), купує пляшку води, яка коштує там приблизно 15 центів, а на касі за неї вже просять 2 євро 15 центів. І ці 2 євро повертаються, коли ти повертаєш пляшку. Це суттєві гроші і люди йдуть повертати. Або інший варіант. У чеку прописано вартість пляшки, ти з тим чеком повертаєшся і тобі гроші повертають на касі. Такого, щоб пляшки викидалися просто неба чи на смітники у цивілізованих країнах ніде немає. Бо це матеріальна цінність, сировина для повторного використання. Вона має велику вартість і велику небезпеку, коли цей пластик просто викидається”, - розповів О.Перегон.

Він зауважив, що навіть у Колумбії, де досить важка ситуація, пляшки збираються належним чином, оскільки діє відповідне законодавство.

“У нас закони не діють. Тому ми бачимо, що виробники не думають про наслідки, виключенням є може одна – дві фірми, які дбають про довкілля. Тому іншого виходу немає, як прийняти законодавство, подібне до інших країн Європи. Під це законодавство мають підпадати всі виробники, інакше вони не витримають конкуренції. Окрім того, я вважаю, що потрібно регулювати ситуацію не тільки на ринку пластику, але й скляному, адже та скляна пляшка, то теж сировина. Весь світ збирає скло, а ми його на смітники (викидаємо - ред.)”, - наголосив він.

Нагадаємо, волонтери “TED ED” зробили відеоролик, який демонструє, що відбувається у природі, коли пластикова тара не утилізовується належним чином.

За даними Голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, щорічно на сміттєзвалища України потрапляє понад 500 тис. тонн пластикової тари, пакетів та упаковки.

В той же час Німеччина знайшла вихід із ситуації завдяки автоматам, які збирають тару, та ще повертають кошти громадянам.