Проєкт нового Трудового кодексу: аналітикиня пояснила, що викликає занепокоєння та що не так з чинним

У проєкті нового Трудового кодексу норма про дозвіл роботодавцю читати переписки працівників створює загрози втручання в приватне життя, а спрощення процедури звільнення працівників викликає занепокоєння через можливе ослаблення їхнього соціального захисту та трудових прав. Про це журналісту розповіла УНН аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова та пояснила, що не так з чинним кодексом.

"Чинне трудове законодавство значною мірою базується на Кодексі законів про працю (КЗпП), ухваленому ще у 1971 році в умовах радянської централізованої економіки. Воно не враховує сучасних реалій ринку праці, зокрема нових форм зайнятості – дистанційної або проєктної роботи. І це логічно, адже в ті часи нічого подібного не існувало. Зміна Трудового кодексу має стати частиною ширшої реформи, яка враховує інтереси як працівників, так і роботодавців, створюючи баланс між соціальним захистом і економічною ефективністю", - зазначила Корженкова.

Що пропонують у проєкті нового Трудового кодексу?

Корженкова зазначила, що нині в Україні триває розроблення та обговорення нового Трудового кодексу, який має замінити застарілий КЗпП і враховує вимоги й стандарти ЄС. Текст проєкту нового ТК оприлюднили для громадського обговорення, проте його ще не зареєстрували у Верховній Раді України.

Корженкова розповіла, що в тексті проєкту привертає найбільшу увагу.

РОЗШИРЕННЯ КОНТРОЛЮ РОБОТОДАВЦІВ

"Проєкт нового Трудового кодексу передбачає можливість роботодавця перевіряти робочу кореспонденцію та файли працівників на службових пристроях – якщо це пов’язано з власне їхньою роботою. Особисті дані або листування не можна перевірити без їхнього працівника, а самі перевірки начебто мають проводитися з мінімальним втручанням у приватне життя людини. Однак ця норма створює загрози втручання в приватне життя, і не зрозуміло, як гарантувати, що роботодавець дотримуватиметься закону про захист особистих даних та етики під час перевірки", - зазначила Корженкова.

ДИСТАНЦІЙНА Й НАДОМНА РОБОТА

За словами аналітикині, проєкт встановлює права та обов'язки працівників і роботодавців у контексті дистанційної роботи. Тобто легалізує "дистанційку".

НОВІ ФОРМИ ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ

"Проєкт нового кодексу пропонує різні види договорів (строкові, сезонні, надомні, дистанційні), що враховують специфіку сучасних умов роботи. Це дозволить працівникам і роботодавцям більш гнучко регулювати трудові відносини. З іншого боку, це загрожує можливими зловживаннями з боку роботодавців у випадку нефіксованого часу", - сказала Корженкова.

УМОВИ Й ПРОЦЕДУРИ ЗВІЛЬНЕННЯ

"Документ передбачає спрощення процедури звільнення працівників, що викликає занепокоєння через можливе ослаблення їхнього соціального захисту та трудових прав. Окрім того, проєкт пропонує зменшити вплив профспілок. Однак вони й зараз не дуже дієві, тож, можливо, варто шукати альтернативу їм", - зауважила аналітикиня.

ЕЛЕКТРОННІ ТРУДОВІ ДОГОВОРИ

Корженкова зазначила, що проєкт пропонує укладати трудові договори в електронній формі з використанням цифрового підпису.

"Це економить час та ресурси, а ще спрощує зберігання та облік документів. Водночас варто буде врахувати кіберзагрози", - додала аналітикиня.

ЗАХИСТ ВІД МОБІНГУ

"Уперше пропонується визнає мобінг (цькування) правопорушенням. Окрім того, проєкт встановлює механізми його попередження та розгляду. Однак варто враховувати, що в реальності можуть бути труднощі з доведенням фактів мобінгу", - зазначила Корженкова.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАТРИМКУ ЗАРПЛАТИ

Корженкова відзначила, що автори проєкту пропонують, щоб роботодавець платив пеню за кожен день затримки із виплатою.

ВІДПУСТКА

"Тривалість щорічної оплачуваної відпустки пропонують збільшити з 24 до 28 днів, що наближає українське законодавство до європейських стандартів", - сказала аналітикиня.

МЕДІАЦІЯ

У проєкті нового Трудового кодексу передбачена процедура мирного врегулювання трудових спорів за участю медіатора, щоб уникати тривалих судових розглядів.

Корженкова пояснила, чому важливі зміни уже сьогодні.

"Адаптація до сучасних реалій. Зростає популярність фрілансу, віддаленої роботи, гіг-економіки та контрактної зайнятості. Чинний кодекс не враховує цих тенденцій", - сказала Корженкова.

Ще одним аспектом є євроінтеграція.

За її словами, Україна прагне гармонізувати своє законодавство з правовими нормами Європейського Союзу. Це включає впровадження принципів рівності, захисту прав працівників та роботодавців, а також забезпечення гідних умов праці. Наприклад, існував перелік робіт, заборонених для жінок. Однак у 2017 році цей перелік скасовували, щоб привести законодавство у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема до вимог Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципів рівності статей.

Також аналітикиня зазначила, що важливий захист прав працівників.

"Новий кодекс має забезпечити краще регулювання відносин між працівниками і роботодавцями, уникаючи крайнощів – як надмірного захисту працівників, так і їхньої вразливості перед роботодавцем. Окрім того, актуальні норми не повною мірою враховують гендерну рівність, права людей з інвалідністю, молодих працівників чи осіб похилого віку", - пояснила Корженкова.

Також, за її словами, потрібно стимулювати легалізацію праці.

"Через складність регулювання і обтяжливі для бізнесу норми багато роботодавців вдаються до нелегальної зайнятості. Нові норми можуть спростити легалізацію трудових відносин, що важливо для наповнення бюджету і соціального захисту працівників", - сказала Корженкова.

Аналітикиня наголосила, що також необхідно відповідати на виклики війни.

"В умовах війни та післявоєнного відновлення країни трудове законодавство має відповідати на нові виклики: переселення працівників, необхідність перекваліфікації, створення умов для ветеранів і тих, хто повертається на ринок праці", - сказала Корженкова.

Окрім того, за її словами, важлива модернізація економіки. Застарілі регуляції можуть створювати перешкоди для інвесторів і бізнесу, знижуючи конкурентоспроможність України. Натомість спрощення процедур і врегулювання гнучких форм зайнятості сприятимуть розвитку підприємництва.

"Протидія трудовій міграції. Сучасний Трудовий кодекс, що захищає права працівників і сприяє створенню якісних робочих місць, може стати фактором утримання громадян в Україні", - розповіла Корженкова.

НАЙДИВНІШІ РЕЧІ В ЧИННОМУ КЗпП

Аналітикиня згадує, що, наприклад, відповідно до статті 166 КЗпП, працівникам виробництва зі шкідливими умовами (вплив токсичних речовин, пилу тощо), мають видавати безплатне молоко або інші рівноцінні продукти.

"Чому так? Бо вважалося, що молоко нейтралізує токсичний вплив деяких шкідливих речовин. Нові дослідження спростовують це припущення. Тож пріоритет має бути на модернізації обладнання та вентиляції, забезпеченню засобами індивідуального захисту. Поки ж норма про "молоко за шкоду" залишається яскравим прикладом старих радянських підходів у трудовому законодавстві", - розповіла Корженкова.

За її словами, окрім "молока за шкоду", купа інших норм демонструють застарілі радянські підходи. Так, якщо працівник використовує власні інструменти для виконання роботи, роботодавець повинен компенсувати їх знос або забезпечити заміну. У сучасних умовах це рідко застосовується, оскільки більшість роботодавців забезпечують обладнанням.

"Підліткам до 18 років заборонено працювати понаднормово, у нічний час або виконувати важкі роботи. Хоча ця норма важлива для захисту неповнолітніх, деякі її аспекти можуть бути непридатними для сучасних видів праці (наприклад, онлайн-робота)", - сказала Корженкова.

Які кричущі архаїзми досі є трудовим законодавством для українців:

• тривалість робочого тижня. 40-годинний робочий тиждень був встановлений ще у 1971 році й не відповідає сучасним реаліям. Багато країн світу вже переходять на 4-денний або ж 35-годинний робочий тиждень;
• статті, які регулюють оплату праці, встановлюють мінімальну заробітну плату, а також норми оплати понаднормової роботи. Це дещо застаріле в умовах ринкової економіки, де заробітна плата визначається попитом і пропозицією;
• дисциплінарна відповідальність працівників: догана, звільнення з роботи тощо. Ці норми можуть виглядати застарілими в умовах, коли роботодавці більше цінують лояльність і мотивацію працівників, ніж каральні заходи;
• відпустки. 24 календарних дні щорічної відпустки – це мінімальний стандарт, який діє у багатьох країнах. В Україні ж існує система диференційованих відпусток, що може призвести до нерівності між працівниками;
• немає чіткого визначення статусу фрілансер та гарантій для їхнього захисту – як соціального, так і у відносинах із роботодавцем;
• працівники з неповним робочим днем не мають права на повний спектр соціальних гарантій;
• стаття, яка встановлює підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, містить пункт про скорочення чисельності або штату працівників. Ці норми можуть бути дещо дискримінаційними: наприклад, жінка з дитиною матиме перевагу в збереженні робочого місця перед жінкою чи чоловіком без дітей, хоча тут має враховуватися насамперед кваліфікація працівника;
• випробувальний термін під час укладення трудового договору. Він не завжди необхідний і може обмежувати права працівника;
• КЗпП вимагає укладати трудовий договір у письмовій формі. Це складно для дистанційної роботи (до речі, такого поняття взагалі немає);
• матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю. В умовах, коли роботодавці мають страхування від ризиків, це більше не актуально.

Час від часу до КЗпП вносять точкові зміни. Так, у 2024 році:

• збільшено тривалість можливої відпустки без збереження зарплати за згодою сторін – з 15 до 30 календарних днів;
• запроваджено можливість брати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строків у випадку загрози збройної агресії, епідемії тощо;
• уточнено тривалість відпусток та інші аспекти трудових відносин.

Корженкова зауважила, що усі ці зміни мають формальний характер та не розвʼязують перелічених проблем.