Комісія понад п’ять років ігнорує обов’язок перегляду медичної документації: пацієнти з бульозним епідермолізом залишаються заручниками монополії

Ситуація із забезпеченням пацієнтів з рідкісним генетичним захворюванням — бульозним епідермолізом — викликає серйозні запитання. Адаптована клінічна настанова, затверджена у 2016 році, передбачала обов’язковий перегляд у 2019 році, але цього досі не сталося. У документації вказано лише одну компанію-виробника засобів догляду за ранами людей-метеликів — шведську Molnlycke Health Care. Це створює штучну монополію, виключаючи з державних тендерів інших виробників, пише УНН.

Відповідно до міжнародних стандартів і норм, медична документація має регулярно оновлюватися, враховуючи нові розробки, доступність альтернативних засобів і зміну ринкових умов. Однак ситуація з постачанням повʼязок для обробки ран пацієнтів з бульозним епідермолізом показує, що є випадки, коли хворі стають заручниками бажання великої компанії монополізувати ринок заради надприбутків.

УНН розпочав розслідування ситуації, що склалася на українському ринку і зʼясувалося, що наразі створена штучна монополія для шведської компанії Molnlycke Health Care. У 2016 році мультидисциплінарна робоча група розробила адаптивну клінічну настанову щодо лікування та догляду за ранами пацієнтів з бульозним епідермолізом. Цей документ базувався на рекомендаціях від 2012 року. 

Саме у настанові робоча група вказала, що для ран люди-метелики можуть використовувати виключно повʼязки Molnlycke Health Care. Жодних аналогів пацієнтам запропоновано не було. На основі цього документу Міністерство охорони здоровʼя затвердило протокол лікування людей-метеликів, у якому також вказано, що для обробки їхніх ран можуть використовуватися виключно шведські повʼязки.

Водночас настанова містить важливий пункт, відповідно до якого, комісія повинна була переглянути цей документ не пізніше 2019 року. 

"Представлена адаптована клінічна настанова має бути переглянута не пізніше 2019 р. мультидисциплінарною робочою групою за участю головного позаштатного спеціаліста МОЗ України, практикуючих лікарів, які надають первинну і вторинну медичну допомогу, науковців, організаторів охорони здоровʼя, представників громадських організацій, які зацікавлені у підвищенні якості медичної допомоги, та ін.", - йдеться у настанові.

Таким чином члени робочої групи, ймовірно намагалися запобігти створенню монопольного становища для Molnlycke Health Care, адже розуміли, що аналоги шведських повʼязок до 2019 року на ринку точно зʼявляться, що власне і відбулося.

Однак вже понад 5 років комісія відповідну настанову не переглядає, що наштовхує на думки щодо корупції у цьому питанні. Адже виходить, що поки комісія тягне з переглядом медичної документації, у державних тендерах не можуть брати участь інші компанії-виробники окрім Molnlycke Health Care.

Ця ситуація негативно позначається не лише на пацієнтах, які не можуть обирати інші засоби, а й на державному бюджеті. Через монополію на ринку закупівлі засобів догляду за ранами проводяться за завищеними цінами.

Додамо

Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки "Орфанні захворювання України", яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.

У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.

Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу "Орфанних захворювань України" та її лідерки.

Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.

Нагадаємо

УНН розпочав розслідування, щоб зʼясувати, як шведській компанії Molnlycke Health Care, що спеціалізується на виробництві пов’язок, вдалося створити монополію на українському ринку. Адже виробник забезпечив собі безапеляційне домінування в державних тендерах для закупівлі засобів для догляду за ранами для хворих із бульозним епідермолізом. На ринок, наприклад, намагаються не допустити в тому числі українського виробника, який пропонує такі ж супертонкі повʼязки, але в чотири рази дешевше. Попередній аналіз зокрема виявив можливий конфлікт інтересів у тендерних закупівлях через громадську спілку, яку очолює Тетяна Кулеша. Зокрема, є обґрунтовані підозри вважати, що Molnlycke Health Care використовує Кулешу для лобіювання власних повʼязок.

Довідково: Бульозний епідермоліз – рідкісне генетичне захворювання, що робить шкіру надзвичайно крихкою. Таких хворих ще називають люди-метелики. Навіть незначний механічний вплив може спричинити утворення пухирів, відкритих ран та рубців на їхній шкірі. Це порушення впливає не лише на шкіру, а й на нігті, волосся, слизові оболонки. Лікування включає спеціальний догляд за ранами, використання захисних пов’язок, медикаментозну терапію та хірургічне втручання в тяжких випадках. Через значний вплив на якість життя пацієнтів, забезпечення доступу до необхідних засобів догляду є критично важливим. Наразі таких хворих в Україні понад 300.