Криголам “Ноосфера” вирушив в Антарктику: маршрут та наукова програма першого рейсу

Деталі

Екіпаж криголаму складається з 26 осіб — як українських, так і іноземних фахівців, зокрема, які раніше працювали на Британську антарктичну службу. Також на його борту зараз і вчені, які проводитимуть дослідження по всьому маршруту “Ноосфери”.

Спершу на судно чекає довга дорога до Пунта-Аренасу (Республіка Чилі). Там на його борт підніметься друга група вчених, які досліджуватимуть Південний океан, та команда 27-ї Української антарктичної експедиції, що має замінити нинішніх зимівників на станції “Академік Вернадський”. Далі шлях лежатиме через протоку Дрейка на нашу станцію. Туди будуть доставлені різноманітні вантажі: від річного запасу провізії до будівельних матеріалів і техніки, адже цього разу завдяки криголаму вантажів можна доставити більше, ще й напряму з України.

Після розвантаження судна впродовж кількох тижнів виконуватиметься наукова програма в атлантичному секторі Антарктики та в акваторії довкола Антарктичного півострова.

Заплановано продовжити океанографічні дослідження, розпочаті Україною у березні-квітні 1997 та 1998 років на науково-дослідному судні “Ернст Кренкель”. Роботи передбачені на трьох полігонах: полігон в поблизу Аргентинських островів, неподалік “Вернадського” (14 станцій), Південно-Шотландський полігон (21 станція на 7 розрізах), Південно-Оркнейський полігон (36 станцій на 7 розрізах).

“Ці райони мають не тільки складні гідрофізичні умови, що формують систему водних мас океанів Південної півкулі Землі, а й високе біологічне різноманіття. Тут проходять основні міграційні шляхи криля, риб та китів. Передбачається дослідити течії, зміни в солоності і температурі різних водних мас тощо.

Таким чином сподіваємось отримати унікальні дані про те, як змінились океанографічні характеристики цих ключових точок Південного океану за минулі три десятиліття. Адже саме в цій частині світу зафіксовано найшвидший темп потепління атмосфери, тож і океан має реагувати на ці стрімкі зміни, і важливо зрозуміти як саме це відбувається”, — йдеться у повідомленні.

У межах згаданих полігонів, а також на деяких ділянках моніторингового полігону американської станції “Палмер”, з якою “Вернадського” пов’язує довга історія спільних наукових проєктів, заплановані біологічні дослідження. Вони включатимуть аналіз мікробіологічних угрупувань, зообентосу тощо. Дослідники відберуть так зване “ДНК з довкілля” (це розчинене у воді ДНК всіх мешканців Антарктиди), за яким можна “паспортизувати” морських мешканців та зробити “перепис” сучасного біорізноманіття Південного океану. Також для відслідковування шляхів міграції китів продовжиться спостереження за цими тваринами та “фотополювання” на їхні хвостики, про яке ми писали раніше.

Додамо

Окремо слід відзначити дослідження вмісту глобальних забруднювальних речовин, зокрема ртуті, в донних відкладах. Відібрані під час рейсу проби аналізуватимуться в найкращих лабораторіях ЄС на присутність важких металів та більш як 67 тис. органічних речовин і продуктів їхнього розпаду. Це прикладне дослідження робиться для визначення базового рівня забруднення Антарктиди, щоб обмежити виробництво тих речовин, які за результатами аналізів виявляться найбільш поширеними та небезпечними.

Ще одним блоком досліджень є геологічні. Планується відбір проб донних відкладів з глибоководної частини Південного океану та в районі Аргентинських островів для встановлення їхніх гранулометричного, мінерального, хімічного та мікрофауністичного складу. Це потрібно, щоб встановити основні закономірності осадконакопичення у районі Світового океану, який постійно протягом останніх декількох мільйонів років контактував з Антарктидою та у своїх глибоководних відкладах зберіг свідчення про інтенсивність наростання та зменшення розмірів льодового покрову Антарктиди, динаміку та частоти формування айсбергів. Тобто за кернами донних відкладів уточнити складну геологічну та кліматичну історію крижаного континенту.

Деякі вимірювання, зокрема геокосмічні та радіоокеанографічні, здійснюватимуться не лише в Антарктиці, але по всьому маршруту судна, бо геокосмос простягається над усією планетою.

Під час переходу високоточні радіоприймачі реєструватимуть випромінювання звичайних широкомовних радіостанцій, яке після відбиття від іоносфери та океану дозволить не лише вивчати збурення у геокосмосі на висотах у декілька сотень кілометрів над судном, а й за допомогою тих же радіохвиль оцінювати параметри океанських хвиль, напрямок та швидкість течій у радіусі десятків кілометрів від корабля. Разом із показниками суднової метеостанції це дозволить покращити моделі хвилювання поверхні моря за різних погодних умов та краще їх спрогнозувати.

Також у рейсі відкриються неабиякі нові можливості для пеленгації потужних блискавок, бо корабель на шляху в Антарктику рухатиметься саме біля основних центрів світових гроз — африканського та південно-американського. Завдяки встановленому на борту надчутливому ДНЧ магнітометру науковці зможуть слідкувати за грозами не лише з Антарктики, як вони це робили протягом останніх двадцяти років, а й проводити дослідження безпосередньо в тропічних широтах. Це дозволить значно покращити точність та якість глобальної грозопеленгації.

Планується, що під час рейсу “Ноосфера” вперше перетне Південне полярне коло і досягне затоки Маргеріт або Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова. Після завершення наукової програми судно забере учасників 26-ї Української антарктичної експедиції, які вже майже рік працюють на “Вернадському”, і далі через Чилі та Фолклендські острови рушить додому.