Президент Казахстану вирішив провести реформу і стати "верховним арбітром"

Як заявив Н.Назарбаєв у телезверненні до народу, після реформи голова держави зосередиться також на зовнішній політиці, національній безпеці загалом і обороноздатності країни, при цьому роль уряду й парламенту значно посиляться — до них перейдуть близько 40 нині президентських повноважень.

Цей проект реформи має бути винесений на всенародне обговорення.

За інформацією видання, про можливі зміни до Конституції Казахстану Н.Назарбаєв заявив іще наприкінці минулого року, а раніше цього місяця оголосили про створення робочої групи щодо перерозподілу повноважень між гілками влади.

У повідомленні зазначено, що нині президент у Казахстані має надширокі повноваження. Серед іншого, голова держави призначає прем’єр-міністра й міністрів, послів Казахстану, зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту, ще низку чільних посадовців. Він також призначає парламентські вибори чи референдуми. Досі законодавчі зміни в Казахстані тільки посилювали владу президента.

Крім того, Н.Назарбаєв має особливий статус “першого президента Казахстану” і пов’язані з цим особливі привілеї, серед яких відсутність для нього особисто загального обмеження не більш ніж у два терміни на президентській посаді. У країні фактично запроваджений культ особи Назарбаєва, йому офіційно присвоєний титул “лідера нації” (“єлбаси”, дослівно “голови народу”).

76-річний Нурсултан Назарбаєв незмінно й фактично одноосібно керує Казахстаном як авторитарний лідер іще з радянських часів — від 1989 року, спершу як компартійний керівник, потім як обраний парламентом президент Казахської РСР, потім як обраний на всенародних виборах президент Республіки Казахстан. Відтоді він кілька разів переобирався, найчастіше на позачергових виборах, або продовжував свій термін на посаді через референдуми без виборів. На останніх наразі з цих виборів 2015 року він, за офіційними даними, отримав майже 98 відсотків голосів. Міжнародні спостерігачі не визнавали вільними й чесними жодні з цих виборів.