У ймовірних тристоронніх переговорах росії, США та Китаю зацікавлений лише кремль. Зокрема, щоб заговорити про можливість вирішення російської війни проти України без участі Києва та Європи. Натомість для США і Китаю пріоритетними залишаються інші питання. Про це УНН розповів президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Деталі
Напередодні, за інформацією The Wall Street Journal, російський диктатор володимир путін запропонував провести саміт із президентом США Дональдом Трампом та главою Китаю Сі Цзіньпіном для обговорення угоди щодо війни рф проти України.
За словами експерта, можливість тристоронніх переговорів взагалі виникла на тлі підготовки до саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який цього року має відбутися в Китаї. За словами політолога, саме це місце проведення саміту створює умови для потенційної зустрічі Дональда Трампа, володимира путіна та Сі Цзіньпіна, але не означає, що війна росії проти України стане головною темою переговорів, бо ініціатива обговорити її в такому форматі, за оцінкою експерта, насамперед вигідна москві.
Тобто питання тут не в тому, що вони на трьох там хочуть зібратися для того, щоб вирішити питання російсько-української війни. Вони збираються в Китаї, можуть зібратись з великою вірогідністю, але не заради цього - це не є станом на зараз основним питанням саміту. Ми про нього зараз говоримо виключно тому, що російська сторона повідомила, що росія буде пропонувати це питання обговорити в трьохсторонньому форматі саме на цьому саміті
Олексій Буряченко наголошує, що, натомість, Китай має власні інтереси, пов’язані з організацією міжнародного саміту та діалогом зі Сполученими Штатами, бо для Пекіна така зустріч могла б стати способом продемонструвати дипломатичну роль на міжнародній арені. Водночас головні теми переговорів між США та Китаєм, на думку експерта, стосуватимуться саме безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні, Тайваню та ядерного стримування.
"Тобто Штати зацікавлені, щоб, наприклад, не виходила за межі дозволеного, наприклад, Північна Корея. Тому що там в регіоні є дві країни, які є прямими союзниками Штатів - Японія та Південна Корея. Відповідно, у тому числі там ще є Філіппіни, Індонезія, які також мають тісні зв'язки з американцями. Ну і, мабуть, найбільш чутлива історія - це історія Тайваню. От весь цей комплекс задач, які Трамп хотів обговорити на цьому саміті з Сі Цзіньпінем", – зазначив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.
Окремим напрямом потенційного діалогу може стати ядерне стримування. За словами політолога, Вашингтон зацікавлений у залученні Китаю до контролю над ядерними озброєннями, бо його ядерний потенціал зростає, а такий формат міг би охоплювати три держави з найбільшими ядерними арсеналами.
"Тобто Трамп пропонував в цю угоду, яка була між Штатами і росією, інтегрувати ще в Китай, як країну, яка зараз серед усіх країн в світі, навіть у тому числі Штатів і російської федерації - найбільш динамічно збільшує свій ядерний потенціал. Тобто Штатам потрібно затягнути туди Китай. От, для того, щоб і на нього розповсюдити, ну, відповідно, інструменти моніторингу. І тоді, коли існувала ця угода, Китай категорично відмовлявся на якусь інтеграцію в цю тристоронню історію", – додав Олексій Буряченко.
Трамп хоче новий і модернізований ядерний пакт між США та рф05.02.26, 21:30
Водночас росія може використати сам факт можливої зустрічі для просування власних політичних наративів. Політолог вважає, що москві важливо створити таке враження, ніби провідні держави світу готові обговорювати новий міжнародний порядок і майбутнє України без участі української сторони. Для цього, на його думку, кремлю може бути достатньо навіть символічного публічного жесту, щоб потім використати це у цілях пропаганди в рф.
Там не будуть приймати жодних рішень по тематиці російсько-української війни. Як на мене, тут центральною ціллю московитів і путіна є те, що вони просто публічно заявили, що Китай, Штати та росія обговорюють завершення російсько-української війни без України та, відповідно, без Європи. Тобто, щоб це було так зване розширення вікна Овертона. І, скажімо, це дуже, як на мене, небезпечний аргумент проти тієї тези, яку ми вже просуваємо багато років, про те, що жодних перемовин про Україну без України. І дійсно, цю тезу вдалося впроваджувати, доки не почали про неї говорити три найпотужніші станом на сьогодні ядерні держави в світі: Штати, росія і Китай. Відповідно, проти такого аргументу в України не так багато, скажімо, можливостей. Тим паче, коли і Європейський Союз веде себе, на превеликий жаль, досить пасивно
Також, окремо, політолог пояснив, що порівняння потенційної зустрічі з Ялтинською конференцією 1945 року є передусім частиною російського пропагандистського наративу. Тоді лідери держав-переможниць у Другій світовій війні обговорювали повоєнний устрій світу, а результати конференції вплинули на формування міжнародної системи безпеки. Натомість нинішня можлива зустріч трьох лідерів, за оцінкою політолога, не означає, що вони домовлятимуться про новий розподіл світу.
Взагалі російська федерація умисно зробила це частиною свого наративу пропагандистського. Їй, направду, єдине, що треба від цієї зустрічі, - це фотографія, де вони втрьох схиляються над картою світу. Більше росії нічого не потрібно. Пропаганда російська додумає все сама. Розумієте, там же немає тематики "Ялта 2" там, чи ще щось. Це просто вигадка росіян - "натягування себе на глобус"
Попри це, політолог не вважає, що потенційна зустріч сама по собі матиме безпосередні політичні наслідки для України. На його думку, головний ризик полягає в тому, що обговорення війни без Києва може поступово сприйматися як взагалі допустимий формат міжнародної політики. Тому Україні важливо не лише заявляти про неприйнятність таких переговорів, а й шукати партнерів, які теж підтримуватимуть цю позицію.
Ніяких там немає можливих наслідків для України. Але просто це поганий політичний сигнал. Це розширення вікна Овертона. Наш голос звучить гучніше разом з європейцями, і до цього йде зараз
Олексій Буряченко також звертає увагу на те, що інтереси США, росії та Китаю не збігаються, а тому, навіть за умови проведення зустрічі, досягнення домовленостей не гарантоване.
У них інтереси дуже різні. Але на камери, якщо дійсно ця зустріч відбудеться, то все буде максимально позитивно і так, щоб кожна сторона могла описувати цю подію, як вона захоче. Великого значення цьому придавати не потрібно - це раз. Але по факту, звичайно, Україна має робити все можливе і неможливе, щоб нашу думку про те, щоб нічого не обговорювати без України - ми максимально просували і шукали для цього партнерів