Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може знайти підтримку у своїх спробах перешкодити вступу України до ЄС навіть у найнесподіваніших місцях, "у тому числі у президента Франції Еммануеля Макрона", повідомляє Politico, пише УНН.
Деталі
Напередодні зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені 1 жовтня голова Європейської ради Антоніу Кошта лобіював серед європейських лідерів, намагаючись знайти спосіб обійти опір Угорщині до вступу України до блоку, серед інших заблокованих заявок на членство.
Він запропонував змінити правила ЄС, щоб офіційні переговори про вступ могли розпочатися після схвалення кваліфікованою більшістю лідерів, а не за одноголосної згоди, як потрібно зараз.
"Проте план Кошти викликає суперечки. Хоча Орбан - лідер ЄС, найближчий до президента володимира путіна і найбільш вороже налаштований стосовно України, інші лідери мають зовсім інші мотиви приєднатися до нього - головним чином, щоб захистити право вето", - ідеться у публікації.
"План стикається з опором з боку низки країн ЄС, включаючи Францію, Нідерланди та Грецію, і навряд чи отримає широке схвалення в Данії", повідомили три дипломати ЄС та представник адміністрації президента Франції.
Ці країни, як повідомляється, стурбовані тим, що, змінюючи правила вступу, вони також обмежать власні можливості блокувати заявки на членство, які вони вважають проблемними, заявили ті ж джерела. "Це відкриває безліч можливостей для суперництва, на чому може зіграти Орбан: наприклад, грекам важливо показати, що вони можуть затримати переговори про членство Туреччини, як і болгари хочуть мати можливість поставити крапку у відносинах з Північною Македонією, а хорвати - заблокувати Сербію", - пише видання.
"Щодо цієї пропозиції, ми дуже обережні", - сказав грецький чиновник, маючи на увазі пропозицію Кошти щодо коригування правил.
Париж також історично виступав проти вступу Туреччини до блоку, а Макрон ще у 2018 році заявив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, що немає жодних шансів на просування заявки Анкари.
"Очевидно, що угорці блокують українців", - сказав перший дипломат ЄС.
"Але це ще не все. Болгари хочуть мати можливість блокувати македонців, хорвати хочуть контролювати сербів, Греція та Кіпр не хочуть, щоб Туреччина наближалася до ЄС, а Греція також хотіла б стежити за Албанією", - додав дипломат.
Пропозиція Кошти відкрила б шлях уперед не лише для України, чия заявка вже кілька місяців відкладається через вето Орбана, а й Молдови, оскільки кандидатури цих двох країн пов'язані.
За словами високопосадовця ЄС, пропозиція Кошти буде представлена на обговорення в Копенгагені в середу разом з іншою пропозицією щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні. "Жоден лідер досі не відповів категоричним "ні" на цю ідею", - сказав високопосадовець, маючи на увазі пропозицію Кошти про зміну правил.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що підтримує будь-які спроби прискорити процес. "Я особисто вітаю будь-який механізм ухвалення рішень, який забезпечує більшу гнучкість та менші можливості для блокування, і ніколи більше, ніж у випадку з Україною", - сказав він.
Але табір противників Кошти та Стубба, як зазначає видання, "може виявитися надто сильним". "І якщо ціною збереження правил стане те, що Україні та Молдові, можливо, доведеться чекати місяці, а то й роки, перш ніж їхні заявки будуть розглянуті, ці країни готові це заплатити", - зазначає видання.
"Ми зовсім не переконані у зміні правил гри під час гри, тому що саме це пропонують деякі", - заявив високопоставлений дипломат ЄС.
"Якщо голосувати кваліфікованою більшістю [для просування процесу вступу], існує дуже великий ризик того, що процес виявиться надмірно політизованим", - додали вони.
Ще більш серйозним питанням є те, що для зміни правил потрібна згода всіх 27 країн-членів, включаючи Угорщину, а це для цих дипломатів не варіант, пише видання.
"Якби нам довелося змінити чи вдосконалити процес ухвалення рішень, це також довелося б робити одноголосно, що сьогодні, схоже, неможливо", - заявив представник офісу французького президента.