Винні в незаконній акції протесту на КЗРК повинні нести відповідальність - ЗМІ

"Будь-яким державним органом, який вивчить ситуацію, буде зафіксовано очевидне порушення ст. 42 Гірничого закону України, яка забороняє проводити страйки в підземних виробках, а також порушення протестуючими встановленої законодавством України процедури започаткування та проведення страйку. Про це ж говорить і міжнародне законодавство", - пише "Капітал".

ЗМІ зазначає: акція протесту на КЗРК стала несподіванкою для менеджменту, адже ніхто із співробітників раніше не виявляв своє невдоволення: підприємство працювало стабільно, зарплата виплачувалася без затримок і своєчасно індексувалася.

Показово, що учасники так званого "страйку" перший час навіть не могли чітко сформулювати свої вимоги, не кажучи про те, що вони не попередили керівництво про акцію і не спробували вирішити питання відповідно до Закону "Про прядки вирішення колективних трудових спорів".

Багато фактів спочатку вказували на наявність якогось центру, звідки ведеться управління протестувальниками, а сама підземна акція протесту є зрежисована і за своєю суттю далека від задекларованих щиросердих намірів її учасників.

У місцевих криворізьких соцмережах і телеграм-каналах присутні численні свідоцтва того, що протести на КЗРК таки були оплачені.

ЗМІ на підставі своїх джерел і аналізу соцмереж з'ясували, що на кожній більш-менш добре працюючій шахті є свого роду "сітка" або "піраміда": приїжджий провокатор, його представник на місці, кілька посібників з числа працюючих на цій же шахті гірників, хтось з наземного персоналу, хтось із друзів шахтарів. Всім учасникам вершини цієї "піраміди" щедро платять за їх делікатну працю, а більшість протестуючих використовують "наосліп" і, звичайно ж, безкоштовно.

За однією з версій, інформація про таку систему оплати "кістяка" протестуючих на КЗРК стала публічною, оскільки не всім учасникам "сітки" заплатили обіцяні гроші, що стало предметом публічних чвар.

Тепер же юридичну кваліфікацію цієї схеми (якщо її існування буде доведено), так само як і міру кримінальної відповідальності всіх причетних до неї осіб, належить дати в установленому законом порядку.

Головним рупором протестів на КЗРК на загальнонаціональному рівні став профспілковий лідер і народний депутат Михайло Волинець. Політик продовжує стверджувати, що вимоги протестуючих - обґрунтовані, при цьому не наводить жодного факту, аналітичних даних, не дає посилання на норми закону. Крім того, він, як керівник Незалежної профспілки гірників України, не став посередником у даній ситуації, а тримався на відстані, не брав участі в переговорах, не роз'яснював учасникам протесту протиправність зайнятої ними позиції.

Аналізуючи ситуацію на КЗРК, багато експертів відзначили, що покладену на профспілки функцію (позначену в Законі про профспілки) НПГУ не виконала.

Адже саме профспілки повинні були б організувати людей, не доводячи ситуацію до незаконного блокування підприємства; роз'яснити працівникам їх права і законний порядок дій; допомогти сформулювати і висунути письмові вимоги; ініціювати проведення колективних переговорів; підготувати обґрунтовану позицію трудового колективу і, врешті-решт, очолити переговори.

У той же час сам Михайло Волинець сьогодні досить суперечливо коментує цей організований ним страйк. З одного боку, він рапортує про досягнення шахтарями поставленої мети (хоча вони "добилися" рівно того підвищення зарплат, яке спочатку пропонувалося з боку КЗРК). З іншого - продовжує критикувати дії адміністрації, стверджуючи, що зарплата низька, умови не відповідають законодавству, менеджмент вороже налаштований і т.д.

Як розповідають шахтарі в приватних бесідах, на даний момент працівники КЗРК (за винятком окремих зацікавлених осіб) вже розібралися в суті події і зрозуміли, що досягнутий результат по підвищенню зарплати цілком прийнятний на тлі існуючих по галузі.

Причому домовитися з адміністрацією можна було на законних підставах, не вдаючись до протесту під землею. Але саме цей момент і турбує тих, хто весь цей час підштовхував людей до порушення законодавства в пошуках політичних дивідендів.

Рано чи пізно за незаконні дії, наклеп і дискредитацію підприємства доведеться відповідати. А щоб переконається, що дії незаконні, не потрібно бути юристом. Досить прочитати профільні закони.