Україна не готова до легалізації азарту - психолог

Легалізація азарту в Україні з жорсткими правилами могла б дати позитивний ефект, однак українські реалії навряд чи дозволять це зробити, впевнена вона.

“На сьогоднішній день, ми спостерігаємо, що є і нелегальні автомати, і казино, куди можуть потрапити будь-хто у будь-якому віці. Якби це було під жорстким контролем, то ми б змогли уникнути цього. Але ж ми знаємо, що у нашій країні, вірити що одразу буде жорсткий контроль — не доводиться. І те, що всі будуть дотримуватися правил під великим сумнівом. У нас завжди знаходяться не добросовісні люди, які не дотримуються закону”, — сказала К.Фетисова.

Психолог переконана, що нині Україна не готова до легалізації азарту.

“Якщо дивитися з економічної точки зору, то легалізація азарту, в принципі, була б доцільна, якщо не брати соціокультурний та політичний контексти. Азартні ігри можуть діяти в ідеальному, окріплому суспільстві. Наразі у нас політична і соціальна ситуації призвели до того, що люди дещо деморалізовані. А азартні ігри — це буде один із шляхів відходу від реальності. Тому дивлячись на контекст того, що ми знаходимося у дуже не стійкому емоційному середовищі, азартні ігри це річ, яка буде піднімати емоції. Азарті ігри допомагатимуть їй бачити гарні емоції, а потім це її буде затягувати.

Зважаючи на ситуацію в Україні, легалізувати азарт зараз ми не можемо. Має пройти деякий час. Бо завдяки азарту, люди зможуть отримувати легкий "цукрозамінник", щоб отримувати емоції, ми зараз не готові адекватно сприймати будь-яке таке задоволення”, — пояснила психолог.

Окрім стабілізації ситуації в Україні, передувати легалізації азарту має довготривала кампанія пропаганди, зауважила вона.

“Пропаганда має бути проведена як серед дорослих, так і серед дітей. Азарт — це дуже яскрава гарна емоція. Так побудовані всі ігрові автомати, що спочатку людина буде вигравати. Для людини, а тим паче для підлітка, який хоче самостверджуватися, будь-яка перемога дуже цінісна. І дитина може не до кінця розуміти, як ця перемога прийшла і кожного разу вона буде намагатися здобути ще раз це легке задоволення.

Азарт побудований таким чином, що людина все більше гратиме з надією отримати позитивну емоцію, а в результаті буде тільки програвати. Після програшу дитина буде будувати поведінку таким чином, щоб отримати задоволення. Зараз діти і так не багато спілкуються, а у такому разі вони можуть ще більше замкнутися в собі шукати будь-які канали отримання фінансової винагороди”, — сказала психолог.

Нагадаємо, це вже не перші спроби легалізувати азарт. Однак, всі вони були визнані корупційними та лобістськими.

Цікаво, що О.Данилюк, окрім державної посади, має дві підконтрольні організації “Центр Реформ” та “Центр вільної економіки імені Кахі Бендукідзе”. Остання заснована О.Данилюком спільно з екс-головою Одеської ОДА М.Саакашвілі, який є палким прихильником легалізації азартних ігор як в Грузії, так і Україні. 

Спираючись на досвід врегулювання ринку азартних ігор у Грузії, М.Саакашквілі планував перетворити Одещину на “Лас-Вегас”. Однак, його амбіції лишились нереалізованими.

Разом з тим, за даними ЗМІ, батумські казино лише на перший погляд виглядають як безпечне та приємне місце для відпочинку туристів. Вагомі надходження до держбюджету Грузії були не співмірні із соціальними наслідками діяльності законних одноруких бандитів. Від лудоманії та батумських казино почали страждати не лише в Грузії, а й в сусідніх країнах, де гральный бізнес був заборонений.

“Згідно з даними турецького посольства в Грузії, турецькі жінки регулярно телефонують консулу в Батумі, просячи знайти своїх чоловіків, що пропадають в казино... У турецьких мечетях імами кажуть, що гра стає чумою, яка руйнує сім’ї”, — писала російська служба ВВС у 2012 році (час правління М.Саакашвілі у Грузії).

Водночас, місцеві жителі Грузії були занепокоїні нарощуванням фінансової та політичної присутності Туреччини. За даними видання EurasiaNet, обсяг турецьких інвестиції в економіку Грузії за останні 15 років сягнув 80-90%.

“Один з центральних кварталів міста, який раніше був вірменським, тепер рясніє турецькими ресторанами, барами і кафе. Десятки салонів „тайського масажу“, які слугують прикриттям для проституції, обслуговують в основному турецьких відвідувачів. Турецьку мову в цьому районі можна почути набагато частіше, ніж грузинську, і зазивали з ресторанів вітають гостей традиційним турецьким „Буюрун, хош гелдініз“. У міру зростання своєї ділової присутності Туреччина прагне збільшити і політичний вплив на цю територію, що раніше належала їй”, — зазначали в ЗМІ.

Проституція стала одним з головних антисоціальних явищ, які супроводжували розквіт азартних ігор в Грузії.

“Влада заробляє на проституції.. Що ви вважаєте інвестиціями? Імпорт повій із Середньої Азії — це інвестиція?”, — з такою скандальною заявою у 2012 році виступив в колишньому грузинському парламенті лідер партії “Картулі дасі”, депутат Джонді Багатурія.

В решті-решт Грузія схиляється до рішення обмежити доступ до азартних ігор. З відповідною заявою нещодавно виступили у місцевому парламенті. 

Варто зауважити, що питання легалізації азартних ігор в Україні досить дискусійне та неоднозначне. Українці здебільшого виступають за лотереї, однак проти легалізації азартних ігор. Церква категорично проти легалізації азарту. 

В парламенті представлені фракції, які ніколи не підтримають зняття заборони з азартних ігор.