Найбільший виробник української курятини відмовився від антибіотиків

"У 2019 році МХП прийняв чітку стратегію на повну відмову від використання антибіотиків. У профілактичних цілях ми антибіотики ніколи не використовували, але є ще лікування птиці. Цього року ми вирішили піти ще далі та повністю виключити антимікробні засоби з виробничого процесу. Три наші птахофабрики — "Миронівська", "Вінницька" та "Оріль-Лідер" — успішно пройшли незалежний аудит "Союзу птахівників України" щодо підтвердження вирощування птиці без застосування антибіотиків та отримали право наносити додаткове маркування класу "А" на свою продукцію. Цей клас означає, що антимікробні засоби не застосовувалися на жодному з етапів вирощування: ані на батьківському стаді, ані на промисловому", — розповів вчора під час пресконференції Євген Бойко, головний ветеринарний лікар МХП.

Раніше, у березні цього року, Союз птахівників спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), Держпродспоживслужбою та МХП провели пресконференцію, де учасники обговорили глобальні ризики, які криє у собі проблема резистентності до антибіотиків.

Найбільш гостро стоять питання неконтрольованого обігу антибіотичних засобів та потрапляння їхніх залишків до організму людини разом із їжею. Саме тому за ініціативи найбільших українських компаній, які представлені у птахівництві, було розроблено систему маркування продукції, вирощеної без антибіотиків, а також критерії для отримання виробниками права наносити таке маркування. Тож вчорашня пресконференція була присвячена підбиттю перших результатів із впровадження цього галузевого стандарту.

"Вимоги були розроблені ще у минулому році. Вже з 1 січня цього року підприємства, які мали намір брати участь у цій програмі, розпочали здійснювати моніторингові дослідження залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці, які є основою для підтвердження відповідності зазначеним вимогам. Через карантинні обмеження інспектування підприємств декілька разів відкладалися, але вже наприкінці травня відбулися аудити на двох підприємствах МХП — Миронівській та Вінницькій птахофабриках, а у липні аудит відбувся ще на одній птахофабриці МХП — "Оріль-Лідер". За результатами моніторингу всім трьом фабрикам було надано право наносити маркування класу "А", — поділився Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації "Союз птахівників України".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Наша Ряба" поки єдині в Україні, хто підтвердив відсутність антибіотиків у курятині.

Віталій Башинський, національний консультант ФАО та координатор проекту з подолання ризиків АМР під час пресконференції ще раз наголосив на викликах, які ставить перед людством антибіотикорезистентність.

"Весь світ опікується питанням антибіотикорезистентності вже більше десяти років. Ми розуміємо, що ситуація погіршується не просто швидко, а занадто швидко — ми не очікували такого стрімкого утворення антибіотикорезистентних штамів. Ще десятиліття тому антибіотикорезистентний штам був чимось рідкісним. На сьогодні ми навпаки - шукаємо ті штами, які не мають антибіотикорезистентності. Тому це дуже серйозна проблема, яку нам, як людству, потрібно зараз вирішувати", — зазначив він.

Василь Говгера, провідний експерт відділу агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку, поміж іншого зауважив на важливості підвищення стандартів біобезпеки у харчовій промисловості у контексті всесвітньої пандемії COVID-19.

"Сьогодні у контексті пандемії коронавірусу, а також минулих пандемій різного роду зоонозних хвороб, ми розуміємо, що не можна розділяти питання продовольчої безпеки та охорони здоров’я. Під час цієї пандемії ми багато працювали з експертами стосовно питань біобезпеки та консультували компанії, допомагаючи підвищити ефективність та подолати кризу. Ми зауважили, що компанії, які впроваджують інші системи безпеки, такі як, наприклад, виробництво без антибіотиків, виходять на новий рівень ефективності. Це дозволяє їм стабільніше працювати в умовах постійної невизначеності, та тим самим забезпечувати продовольчу безпеку", — зауважив Говгера.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виростити курку без антибіотиків в Україні можуть одиниці.

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби та головний ветеринарний лікар України наголосив на серйозності проведених моніторингових досліджень.

"Якщо говорити про моніторинг, про який вже згадував Сергій Карпенко, то я маю додати, що мова йде про значну кількість тестів і лабораторних досліджень. Це величезна робота, яка може гарантувати кінцевому споживачу найголовніше — якість, безпечність продукції та її відповідність всім стандартам. І звісно ж, розміщення відповідного маркування виробниками неможливе без участі державного регулятора. Ми всіляко вітаємо ініціативу "Союзу птахівників України" та раді, що галузь готова до внутрішньої регуляції та постійно йде на підвищення стандартів якості та біологічної безпеки", — підсумував він.

Система передбачає маркування трьох видів:

▪️ клас "А" — антимікробні засоби не використовуються на жодному із виробничих процесів ("Вільне від антибіотиків");

▪️ клас "В" — антимікробні засоби не використовуються у продуктивній зграї птиці ("Ферма без антибіотиків");

▪️ клас "С" — антимікробні засоби не використовуються з профілактичною метою, але можуть застосовуватися з лікувальною за умови дотримання правил ("М'ясо без залишків антибіотиків").

Завдяки впровадженню даної системи, споживач може бути впевнений у достовірності заявленої виробником інформації, оскільки право наносити відповідне маркування надається незалежною стороною. Крім того, Союз птахівників залишає за собою право проводити самостійні відбори зразків продукції цих підприємств на будь-якому етапі вирощування, виробництва, реалізації з метою зовнішнього моніторингу дієвості контролю.

Довідка УНН: МХП — найбільший виробник і експортер курятини. Найпопулярніша торгова марка — "Наша Ряба". Компанія належить Юрію Косюку.