Мінсоцполітики пояснило, від чого залежатиме розмір пенсій українців

КИЇВ. 11 жовтня. УНН. Завдяки пенсійній реформі понад 10 млн українців почали отримувати підвищені пенсії. Зростання у середньому склало 35%. Хоча говорити про дійсно гідні пенсії ще зарано. Чого очікувати пенсіонерам у майбутньому, від чого буде залежати розмір виплат та як людям з неофіційними заробітками забезпечити собі пенсію розповів в інтерв'ю УНН автор пенсійної реформи, заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір.

На скільки ефективною є реформа пенсійної системи в Україні? Як ви оцінюєте її перші результати?

Ми отримали очікуваний результат. Основне - це те, що 10,2 млн пенсіонерів отримали підвищення пенсії. У когось воно більше, у когось менше. Адже підвищення і сам розмір пенсії залежить від показників стажу і заробітної плати кожної людини.
Це перші кроки, через 2-3 роки ми більш-менш стабілізуємось і досягнемо рівних умов для всіх. Я думаю, що цей крок досить потужний і, на мій погляд, підвищення пенсії в середньому на 35% - це досить суттєво, як для того фінансового стану держави, який є на сьогоднішній день.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В уряді унеможливили надання субсидій власникам квартир, які здаються в оренду

Скільки ще етапів підвищення пенсій в рамках реформи заплановано? Коли вони відбуватимуться?

Із 2019 року в нас запускається механізм щорічної індексації пенсії. Це значить, що кожного року пенсія буде підвищуватись залежно від зростання середньої заробітної плати.

Зараз ми провели осучаснення, ми привели всі раніше призначені пенсії до показника середньої заробітної плати.
Механізм, як на мене, фінансово досить потужний. Тому що 50% інфляції плюс 50% зростання середньої заробітної плати - це буде вище інфляції і ближче до зростання середньої зарплати.

При цьому, цей механізм не є єдиним. Законом передбачено також підвищення пенсій при зростанні прожиткового мінімуму. Крім того, є механізм, який передбачає, що мінімальна пенсія осіб, які мають страховий стаж 30-35 років (жінки та чоловіки відповідно), не може бути меншою 40% мінімальної зарплати. Саме тому при зростанні мінімальної заробітної плати відбувається зростання мінімальної пенсії для вказаної категорії пенсіонерів

Це якраз ті механізми, які дають можливість усім категоріям пенсіонерів практично кожного року отримувати якесь підвищення.

У Світовому банку вважають, що вводити накопичувальні пенсії з січня 2019 року зарано, оскільки це може негативно вплинути на внески до нинішньої системи та створити додаткові фіскальні зобов’язання. Крім того розвиток фінансових інструментів в Україні є недостатнім. Чи готова, на вашу думку, Україна до подальшого реформування пенсійної системи?

Звичайно для цього (запровадження накопичувальних пенсій, - ред.) потрібен розвиток певних інструментів, звичайно потрібна досить суттєве підняття економіки. Накопичувальна система не можуть бути запроваджена в момент падіння економіки. Зараз у нас падіння немає. Ми маємо невелике зростання. Тому, це не є перепоною.

Водночас, у нас слабко розвинений фондовий ринок, це, безумовно, проблема для впровадження накопичувальної системи. Але з іншої сторони, саме впровадження дасть можливість для розвитку фондового ринку. Це питання потрібно розглядати з двох сторін.

Сказати, що ми не готові зовсім, не можна. Тому, що якісь елементи в нас є, якісь – ще не зовсім готові. І перше питання - це підготовка нормативної бази. Є законопроект у Верховній Раді, є законопроект, який готується комісією з цінних паперів. Вони передбачають два різні підходи. І при підготовці нормативної бази запускати систему, я думаю, що можна буде. Але треба досить серйозно відпрацювати всі питання.

Крім того, одним із елементів появи в Україні накопичувальних пенсій, ми бачимо запуск професійної пенсійної системи. І відповідний законопроект ми будемо скоро подавати на розгляд Кабінету міністрів.

Саме це може бути першим елементом, який дасть можливість потім повноцінно запустити накопичувальну систему.

Що саме передбачає професійна пенсійна система?

Це переведення усіх пільгових пенсій на накопичувальну професійну систему. Людина, яка працювала у шкідливих умовах, буде виходити на пенсію раніше, але не за рахунок сьогоднішньої, на мій погляд, відсталої системи, коли підприємство відшкодовує пенсію Пенсійному фонду, а за рахунок накопичувальної системи.

Адже сьогодні часто підприємству доводиться відшкодовувати пенсію за працівника, який працював там 5-10-20 років тому. Це безумовно негативний елемент, тому що це - навантаження на підприємство. Крім того, якщо людина працювала на підприємстві навіть 10 років тому, то нинішнє керівництво її могло в очі не бачити. Це, безумовно, дистимулює підприємство відшкодовувати ці кошти.

І професійна система якраз вирішує цю проблему. Вона дозволяє запустити елемент накопичення, який у майбутньому забезпечить досить дієву систему.

У Мінсоцполітики розробили новий закон, який пропонує усунути зрівнялівку для військових пенсіонерів. Як просувається робота в цьому напрямку, чи є якісь зрушення? Чи заручились ви підтримкою інших силових органів, окрім СБУ, в цьому питанні?

Повної підтримки ще немає, тому законопроект, ще не обговорення вноситься до Верховної Ради. Але дискусія продовжується.
Тут подібна проблема до пільгових пенсій. Тому що основний механізм, який зараз діє, це те, що ми стараємось прирівняти військового, який колись був на службі, можливо навіть у Радянському Союзі, до того військового, який є на сьогоднішній день

і дати йому відповідне грошове забезпечення.

Діюча система має величезні вади, адже структура військ докорінно змінилась. Дуже часто прирівняння є спірним, дуже часті скарги на те, що не так прирівняли, не до тої посади, не до тих військ.Наприклад, у Радянському Союзі були атомні кораблі, і тогочасного командира атомного корабля, навіть не знаєш до кого його прирівняти, тому що на сьогодні подібного нічого у нас немає.

Це і є суть проблеми. Ми пропонуємо брати не посаду, а те грошове забезпечення, яке реально отримував військовий, і приводити його до сьогоднішнього дня за механізмом, який діє щодо цивільних пенсій. Він досить потужний і непогано працює, і не лише у нас, він діє у багатьох країнах світу. Цей механізм якраз і пропонується застосувати.

Як це зробити, виписати деталі - це все можна обговорювати, але ми повинні по суті змінити ту стару схему, яка є непрацездатною на сьогодні. Саме це і є основним предметом обговорення.

За домовленістю з МВФ дефіцит Пенсійного фонду є фіксованим. Завдяки цьому усі додаткові надходження спрямовуються на підвищення пенсій. Проте пенсійною реформою передбачається зменшення дефіциту. Що станеться з динамікою зростання пенсій у цьому випадку?

Дуже просто було б усі додаткові надходження кинути на погашення дефіциту. Але ми не пішли цим шляхом. Додаткові надходження, які були минулого року і цього року, пішли на підвищення пенсій. Те, що ми зробили осучаснення пенсій, було зроблено за рахунок збільшення надходжень по єдиному соціальному внеску (ЄСВ). І далі ми цю роботу продовжуємо. Саме механізм, який ми заклали для осучаснення пенсій (50% плюс 50%) дозволяє, з однієї сторони, використовувати ті ресурси, які додатково надходять, з іншої сторони, у перспективі позбутися цього дефіциту. За розрахунками це, можливо десь у 2021-2022 році. Але, звичайно, залежатиме від динаміки надходження та зростання ЄСВ.

Але основним питанням у цьому є те, що солідарна система повинна бути забезпечена фінансово. Пенсії мають платитись із тих внесків, які надходять. Зрозуміло, що для цього потрібно зробити досить багато. Треба легалізуватися. Тому, що не секрет, що велика частина економіки в тіні. І ця тінь - це наші пенсії. Чим більше ми вийдемо з тіні, тим більшу пенсію будуть отримувати наші пенсіонери.

Як планується врегульовувати питання із виплатою пенсій людям, які залишились на окупованих територіях, в тому числі з урахуванням рішення Верховного суду? Що для цього вже робиться?

Ми відпрацьовуємо механізм. Готується новий порядок з урахуванням рішення суду. Суд постановив, що незаконним є проведення перевірок і додатковий контроль.

З іншої сторони, основна проблема в тому, що ми не можемо платити пенсії на окупованих територіях. Доступу туди немає абсолютно. Банківська система не працює, органів Пенсійного фонду там немає, ми не знаємо, чи ці люди живі, чи ні, тобто зв'язку абсолютно немає.

Наше основне завдання - це виплата пенсій безпосередньо людині. Якщо ми будемо платити її представнику, чи за довіреністю будь-кому, то є ризик того, що людина ці гроші не отримає. Через це ми і ставимо завдання - виплата безпосередньо людні, саме з цим і пов'язаний контроль. Ми повинні контролювати чи людина перебуває на підконтрольній території, і чи вона сама отримує пенсію. Бо є дуже багато випадків, коли за рішенням судів виплачується через представника і ми вже зараз виявляємо випадки, що пенсія виплачується навіть бойовикам.

Відповідно, ми будемо проводити всі заходи для того, щоб цього не було і щоб людина отримувала пенсію. З іншої сторони, ми робимо все, щоб переміщені не мали жодних проблем із отриманням пенсії.

Для цього ми спростили перевірки: людина вже може не звертатись до Пенсійного фонду чи органу соцзахисту, вона буде отримувати пенсію в Ощадбанку, який буде проводити ідентифікацію людини і повідомляти нам. Ми спрощуємо механізм цього отримання, але щодо тих людей, які переміщуються на непідконтрольну територію, ми повинні контролювати чи вони є, чи вони самі отримують пенсію.

Як просувається робота міністерства щодо підвищення пенсій людям з великим страховим стажем та низькою зарплатою?

У нас вже є певні напрацювання, питання вивчається. Проте суть проблеми, не в тому, що у нас несправедлива система. У нас пенсія залежить від показників страхового стажу та розміру заробітної плати.

Якщо, наприклад одна людина відпрацювала 40 років і платила внески на рівні середньої заробітної плати, а інша пропрацювала 20 років і платила на рівні двох середніх, то виходить, що вони сплатили однакові внески і наша система передбачає, що вони отримають однакову пенсію.

З іншої сторони, людина, яка працювала 40 років, вона все-таки 40 років відпрацювала, і є бюджетники, є колгоспники, які завжди отримували досить невелику зарплату. Саме тому в деяких країнах світу є певні елементи, які збільшують у пенсії роль страхового стажу. Саме ці елементи ми відпрацьовуємо.

У нас і зараз є такий елемент - надбавка за понаднормовий стаж. Але вона, можливо, не досить суттєва. Ми якраз працюємо над тими питаннями, щоб їх роль посилити. І для тих, хто працював довше, можливо, навіть при невеликій заробітній платі, має бути якась пропорційно більша пенсія. Але вона повинна бути обґрунтована, тому що тоді порушиться основний баланс. Це треба робити досить обережно.

Чи може повторитися ситуація із затримкою з виплати пенсій? Які результати проведення розслідування?

У зв'язку з тим, що проводиться розслідування, я не буду коментувати ці питання, називати ті, чи інші причини.
Інше питання, що одним із беззаперечних завдань Пенсійного фонду є виплата пенсій згідно з графіком. Для кожної людини встановлені певні дати, і людина в ці дати постійно отримує пенсію.

Те, щоб був збій, я думаю, що це питання більш організаційного плану. І зараз зроблено все для того, щоб навіть не було можливості порушення термінів виплати.

Як відбувається підвищення пенсій працюючих пенсіонерів та чи є якісь особливості щодо призначення їм субсидій?

Для працюючих пенсіонерів підвищення проводиться на загальних підставах. Єдине питання, що у зв'язку з тим, що людина працює, вона протягом роботи сплачує страхові внески, і відповідно, цей страховий стаж, який вона ще додатково напрацьовує, збільшує її пенсію. Кожні два роки людина може збільшити собі пенсію додавши страховий стаж. При цьому людина може обирати: або вона додає роки стажу, або може врахувати більшу заробітну плату (якщо вона більша). Але найчастіше, людина, яка виходить на пенсію, має більш низькооплачувану роботу, і зарплата, навпаки може зменшити рівень пенсії. Саме тому можна додати лише стаж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соцстрах повідомив, на які виплати можуть розраховувати ФОП

У нас працюючі пенсіонери у таких же умовах, як і всі інші.

Субсидія працюючим пенсіонерам також призначається на загальних підставах. При цьому у дохід враховується і зарплата, і пенсія.

Чи можуть люди, які працюють неофіційно, претендувати на пенсію? Які шляхи вирішення цієї проблеми?

Вирішити проблему, насамперед, можна, якщо працювати офіційно. Але загалом, щоб залучити цих людей до системи соціального страхування, передбачено багато варіантів.

Якщо людина самостійно працює і вона не охоплена соціальним страхуванням, то вона може заключити договір добровільного страхування. І сплачувати внески на загальних підставах, на рівних умовах з усіма.

Багато у нас є людей, які працюють за кордоном. Із багатьма країнами ми маємо договори, які передбачають, що людина страхується в тій країні, де вона працює, а країна згодом платить свою частину пенсії. Є договори, за якими країна визнає стаж іншої країни, переважно це договори з країнами СНД.

Крім того, для людей, які працюють в нашій установі, яка знаходиться за кордоном, і вони не є платниками ні там, ні в Україні, передбачається, що ця установа може перераховувати внески до нашого Пенсійного фонду.

Також, якщо стажу бракує, чи треба його збільшити, то за періоди коли людина не була застрахована, вона може одноразово доплатити за цей період.

Мінімальний страховий стаж, який дає право на пенсію - це 15 років. Він залишається незмінним досить довгий час.

Його можна купити весь?

Я рекомендую робити договори добровільного страхування і сплата не буде дуже відчутною. Тому, що якщо купувати, то треба заплатити велику суму одноразово, а коли робиться договір добровільного страхування, то за весь період неофіційної роботи людина постійно сплачує, це відбувається досить просто.

Такий договір укладається з Державною фіскальною службою, адже вона збирає ЄСВ. Слід зазначити, що внески - це не оподаткування, пенсія - це відкладена заробітна плата. Тобто внески які платяться, це дохід, які ви отримуєте згодом. Податок - це безповоротний платіж, а внески - ти платиш і тобі у майбутньому щось повертається.

Головне питання - людина повинна думати за свою пенсію змолоду. Вона повинна бути застрахована. Але це питання не тільки пенсій, адже протягом роботи людина страхується по лікарняному, по зайнятості. Сьогодні вона захворіла, завтра - втратила роботу, а післязавтра - вийшла на пенсію: у всіх цих випадках вона захищена.