Кілька психічних розладів мають одну і ту ж причину - дослідження
Київ • УНН
Дослідники виявили 109 генів, пов'язаних з різними психічними розладами, включаючи аутизм та СДУГ. Плейотропні генетичні варіанти впливають на розвиток мозку та можуть бути ключем до створення універсальної терапії.
Дослідники виявили, що вісім різних психічних розладів можуть мати спільні генетичні механізми.
Про це повідомляє Science alert, пише УНН.
Деталі
Зокрема, дослідниками було виявлено, що вісім різних розладів мають спільну генетичну основу. Нове дослідження зосередилося на деяких із цих загальних генетичних варіантів, щоб зрозуміти їхні властивості.
Білки, що виробляються цими генами, також тісно пов'язані з іншими білками. Зміни в цих білках, зокрема, можуть поширюватися мережею, потенційно спричиняючи широкомасштабні ефекти в мозку.
Медитація: що це та як може покращити фізичний та ментальний стан15.11.24, 17:35 • 37115 переглядiв
У 2019 році міжнародна група дослідників виявила 109 генів, які в різних комбінаціях пов'язані з вісьмома різними психічними розладами, включно з аутизмом, СДУГ, шизофренією, біполярним розладом, великим депресивним розладом, синдромом Туретта, обсесивно-компульсивним розладом та анорексією.
Це може пояснити, чому так багато цих станів проявляються схожими симптомами або з'являються разом, як зв'язок між аутизмом і СДУГ. До 70% людей, які мають одне, мають й інше, і вони часто проявляються в одних і тих самих сім'ях.
Кожен із цих восьми станів також має генетичні відмінності, які унікальні для кожного з них, тому Вон і його команда порівняли унікальні гени зі спільними для цих розладів.
Вони взяли майже 18 000 варіацій загальних і унікальних генів, залучених до цього процесу, і помістили їх у клітини-попередники, які стануть нашими нейронами, щоб подивитися, як вони можуть вплинути на експресію генів у цих клітинах у процесі розвитку людини.
Це дало змогу дослідникам ідентифікувати 683 генетичні варіанти, які впливають на регуляцію генів, і детальніше вивчити їх у нейронах мишей, що розвиваються.
Генетичні варіанти, що лежать в основі кількох, здавалося б, не пов'язаних між собою ознак, або, в даному випадку, станів, називаються плейотропними. Плейотропні варіанти були залучені в набагато більшу кількість взаємодій білок-білок, ніж генні варіанти, унікальні для певних психологічних станів, і вони були активні в більшій кількості типів клітин мозку.
Плейотропні варіанти також були залучені в регуляторні механізми, які впливають на кілька стадій розвитку мозку. Здатність цих генів впливати на каскади і мережі процесів, такі як регуляція генів, може пояснити, чому одні й ті самі варіанти можуть сприяти різним станам.
"Плейотропія традиційно вважалася проблемою, оскільки вона ускладнює класифікацію психічних розладів", - каже Вон.
"Однак, якщо ми зможемо зрозуміти генетичну основу плейотропії, це може дати нам змогу розробити методи лікування, націлені на ці загальні генетичні чинники, що потім може допомогти в лікуванні множинних психічних розладів за допомогою загальної терапії".