Екс-президенти закликали до польсько-українського примирення

Автори презентували відкритий лист, у якому наголошують, що доробок польсько-українського примирення є "великим досягненням вільної Польщі та вільної України", до якого долучилися всі президенти та владні команди у Варшаві і Києві, а також суспільства обох країн.

У документі мовиться, що польсько-українське примирення та співпраця "належить до життєво важливого інтересу обох народів, має вагоме значення для майбутнього всього регіону Центрально-Східної Європи", а також є "стратегічно важливим для безпеки східного флангу НАТО і ЄС, що стикаються з викликом російської агресії проти України".

"Тому ми з великим занепокоєнням стежимо за явищами, що трапилися останнім часом, які загрожують примиренню та співпраці", – зазначено в листі.

Як уточнено, колишніх президентів турбує передусім "зростання суперечок та негативних емоцій навколо болючого досвіду в історії взаємних відносин".

Як переконують автори документа, важке минуле "повинно заохочувати сучасних поляків та українців продовжувати зусилля задля примирення і співпраці з думкою про краще майбутнє наших народів і держав".

"Ми не можемо бути заручниками історії. Ми мусимо вчитися поважати іншу історичну вразливість і шукати в минулому передусім те, що нас об’єднує", – написали колишні президенти, і також закликали проявляти повагу могилам жертв давніх польсько-українських конфліктів та "терпляче вести діалог і чинити опір націоналістичним позиціям та екстремістській поведінці".

Свій заклик екс-президенти Польщі та України адресують "державній владі та суспільствам, особливо активним у процесі примирення Церквам, самоврядуванням, неурядовим організаціям, ЗМІ, середовищам вишів – всім прихильникам примирення, зближення та дружби" між поляками та українцями.

Як повідомялв УНН, 25 травня під час археологічних робіт, які проводяться управлінням з пошуку та ідентифікації Інституту національної пам'яті Польщі на кладовищі в Грушовичах під Перемишлем, були виявлені поховання.

Інститут національної пам’яті Польщі 24 травня почав ексгумацію останків у Грушовичах, щоб з’ясувати, чи поховані там члени УПА. Долучитись до розкопок запросили українську сторону, і українці долучилися як спостерігачі.

При цьому в ІНП Польщі заявили, що якщо на місці розібраного монументу у Грушовичах знайдуть останки, то кожна похована там людина матиме свою могилу, але, напевно, там не буде пам’ятника на честь УПА.

Після знесення у 2017 році пам'ятника в Грушовичах Український інститут національної пам'яті заборонив ексгумацію і легалізацію пам'яті польських жертв на території України. Питання вшанування пам'яті жертв польсько-українських конфліктів є предметом переговорів міжнародної комісії під керівництвом віце-прем'єра, міністра культури і національної спадщини Польщі Петра Гліньского і віце-прем'єра України Павла Розенка. Остання зустріч комісії відбулася у лютому поточного року.