День залізничника в Україні: історія свята, робота під обстрілами та майбутнє залізниці
Київ • УНН
4 листопада в Україні вшановують залізничників, які забезпечують перевезення й евакуацію під час війни. УЗ розвиває євроколії та реформи.
4 листопада в Україні відзначають День залізничника - професійне свято людей, які забезпечують пасажирські та вантажні перевезення. Цього дня вітають машиністів, провідників, диспетчерів, колійників, електромеханіків, ремонтників, працівників вокзалів та інших фахівців, без яких поїзди не вийшли б на маршрути.
Чому День залізничника в умовах війни набув особливого сенсу, з якими труднощами за останні роки зіткнувся національний перевізник та які перспективи має УЗ, пояснює УНН.
Чому День залізничника відзначають 4 листопада
Професійне свято започаткували в незалежній Україні 15 липня 1993 року указом президента Леоніда Кравчука. Спершу його відзначали в першу неділю серпня. Однак у грудні 2002 року президент Леонід Кучма змінив дату на 4 листопада. Відтоді вона незмінна і не залежить від дня тижня.
Вибір пов'язаний із подією XIX століття. Адже саме 4 листопада 1861 року до Львова прибув потяг із Відня, який прямував через Краків і Перемишль. Його називали "Ярослав". Тоді Львів перебував у складі Австрійської імперії, а залізничні лінії будували передусім для зв'язку великих міст, торгівлі й перевезення товарів. Але, попри це, рейс став символом початку регулярного залізничного сполучення на території сучасної України. Згодом мережа охопила інші регіони, сприяючи розвитку промисловості, торгівлі та пасажирських перевезень.
Українська залізниця сьогодні: пасажири, вантажі та робочі місця
"Укрзалізниця" належить до найбільших роботодавців країни. За оприлюдненими Міністерством розвитку громад та територій статистичними даними, станом на 2025 рік у компанії працювало 169,9 тисячі осіб. Роком раніше показник становив 178,6 тисячі, тож кадрове питання для галузі залишається актуальним.
За тими самими даними, у 2025 році УЗ відправила 61,7 мільйона пасажирів проти 65,7 мільйона роком раніше. Водночас у далекому сполученні, за окремими підрахунками міністерства, перевезли 28 мільйонів людей, що на 200 тисяч більше, ніж у 2024-му.
Улітку 2026 року Укрзалізниця перевезла понад 8,14 мільйона пасажирів, тоді як улітку 2025-го - 8,07 мільйона. Серед пасажирів цього літа були понад 628 тисяч дітей, 90 тисяч військовослужбовців і 22 тисячі людей з інвалідністю.
Не менш важлива вантажна складова. У 2025 році залізницею перевезли 161,3 мільйона тонн вантажів проти 174,9 мільйона тонн у 2024 році. Падіння свідчить про складну ситуацію в економіці. Залізницею транспортують зерно, руду, металопродукцію, пальне, будівельні матеріали та інші товари, від яких залежать підприємства, експорт і постачання всередині країни.
Залізничники під час війни: евакуація та постійна небезпека
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року залізниця стала одним із головних шляхів порятунку для людей, які виїжджали з небезпечних регіонів. Евакуаційними рейсами скористалися мільйони українців. Поїзди також забезпечували перевезення гуманітарної допомоги, необхідних для економіки вантажів і сполучення з іноземними державами в умовах закритого цивільного авіапростору.
Однак залізничники працюють під загрозою ударів по станціях, депо, коліях, енергетичному обладнанню і самому рухомому складу. У 2026 році обстріли продовжилися. Зокрема, 27 січня російський безпілотник влучив у пасажирський поїзд на Харківщині. Працівники організували евакуацію людей, і, за повідомленням Мінрозвитку, завдяки діям персоналу вдалося уникнути жертв.
Через загрози поїзди зупиняють, пасажирів евакуюють, маршрути коригують. Після ударів ремонтні бригади відновлюють колії та обладнання. Безпека людей важливіша за дотримання графіка.
Ризики стосуються і самих працівників. У березні 2026 року під час евакуації на Одеській залізниці загинула провідниця Ілона Вовк: її збив зустрічний поїзд, що також прямував до евакуаційної зупинки. Трагедія показала, наскільки важливими є чітка координація дій та безпекові процедури навіть тоді, коли персонал намагається захистити пасажирів.
Як змінилася залізниця за останні роки
Попри війну перевізник розширює міжнародні маршрути. У 2025 році кількість доступних місць у поїздах до країн ЄС збільшили на 20% порівняно з попереднім роком - до восьми тисяч на добу. Серед нових сполучень міністерство називало маршрути Київ - Бухарест, Харків - Перемишль, Кременчук - Перемишль та Кривий Ріг - Перемишль.
Еволюціонують і звичні послуги для пасажирів. Придбати квитки та отримати інформацію про поїздку можна онлайн; поступово оновлюють вагони, модернізують вокзали, розвивають безбар'єрні рішення. Особливе значення вони мають для ветеранів, людей з інвалідністю, пасажирів із дітьми та тих, хто потребує допомоги під час посадки.
На жаль, модернізація відбувається на тлі нестачі коштів, зношеного рухомого складу та кадрових потреб. У серпні 2026 року профільне міністерство повідомило про заплановане з вересня підвищення зарплат на 10–15% для значної частини працівників, насамперед дефіцитних професій. Питання оплати та безпеки роботи залишається таким самим важливим, як закупівля нової техніки.
Як відзначають День залізничника в Україні
Традиційно 4 листопада працівників залізничного транспорту вітають колеги, керівництво підприємств і представники влади. У мирний час до свята приурочували урочисті зустрічі, вручення відзнак, професійні заходи та вшанування ветеранів галузі.
Під час війни головний зміст свята змінився. Поряд із привітаннями особливу увагу приділяють працівникам, які здійснюють евакуаційні рейси, відновлюють сполучення після атак, рятують пасажирів і самі стали на захист України. Цього дня також вшановують загиблих колег. Для багатьох працівників свято залишається робочим днем.
Майбутнє залізниці: відбудова та інтеграція з ЄС
Один із важливих напрямів розвитку вітчизняного залізничного сполучення - будівництво колій європейського стандарту завширшки 1435 міліметрів. Більшість магістралей України мають ширину 1520 міліметрів, через що міжнародні перевезення на багатьох напрямках потребують технічних операцій на кордоні. Євроколія має скоротити такі затримки й полегшити сполучення з європейськими містами.
У 2025 році відкрили 22-кілометрову євроколію між Чопом і Ужгородом. Вона дала змогу запустити прямі поїзди з Ужгорода до низки міст ЄС. У вересні 2026 року Укрзалізниця завершила електрифікацію цієї ділянки. Наступні кроки - роботи у напрямку угорського кордону та підготовка європейської колії на ділянці Мостиська II - Скнилів, яка має з'єднати Львів із залізничною мережею ЄС.
Паралельно уряд готує зміни правил роботи галузі. У вересні 2026 року Кабмін схвалив дорожню карту залізничної реформи, що передбачає поступове відкриття ринку для конкуренції, зрозумілі правила доступу до колій і нову модель фінансування суспільно важливих пасажирських маршрутів. Її реалізація залежить від інвестицій та безпекових умов.