Україні не вдасться забезпечити власну потребу в урані без інвестора - нардеп
Київ • УНН
КИЇВ. 26 грудня. УНН. Для того, щоб Україна змогла забезпечити власні потреби урану обов’язково потрібно залучити інвестора. Таку думку УНН висловив нардеп народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Лівік.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Уран є шляхом до енергонезалежності України від РФ
“Я вважаю, що забезпечити себе у власній потребі урану державі не вдасться, і у будь-якому випадку потрібно залучати інвестора і ефективних власників, які зможуть цим займатися. Але це потрібно здійснювати під жорстким контролем і наглядом держави”, — сказав О.Лівік.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Залежність України від російського постачання ядерного палива сягає 74%
Окрім того, він зазначив, що у січні Міністр енергетики та вугільної промисловості І. Насалик разом із керівництвом ДП “НАЕК Енергоатому” проведе робочу нараду, після якої, ймовірно, стане зрозуміло скільки коштів потрібно інвестувати в уранову галузь в Україні для того, щоб забезпечити власну потребу.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Уже 25 років далі балачок нарощення об’ємів видобутку урану в Україні не йде
“Скільки для цього потрібно коштів, мені важко сказати, але я знаю, що у січні на базі Южноукраїнської атомної електростанції буде проходити робоча нарада, яку буде проводити Ігорь Насалик і Юрій Недашковський (керівник Енергоатому), де будуть обговорюватися перспективи розвитку атомної енергетики, і звісно, з прив’язкою до урану в тому числі”, — додав О. Лівік.
Нагадаємо, Міненерговугілля не може освоїти Новоконстянтинівске уранове родовище через брак фінансування.
При цьому розвідка одного уранового родовища коштує близько 100-200 млн грн.
За словами Міністра енергетика та вугільної промисловості І.Насалика, до розвідки уранових родовищ треба залучати інвесторів.
Також нагадаємо, українська компанія АЕСУ (Атомні енергетичні системи України), яка має намір займатися розвідкою уранових родовищ в Україні, підписала договір про співпрацю з казахстанською компанією “Два Кей”