Я не вірю в українське правосуддя: донька Ірини Ноздровської про розслідування вбивства матері

Я не вірю в українське правосуддя: донька Ірини Ноздровської про розслідування вбивства матері

Київ  •  УНН

 • 1215023 перегляди

Як проходило розслідування вбивства правозахисниці Ірини Ноздровської? Та чому родичі загиблої не вірять, що підсудний вчинив злочин одноосібно?

КИЇВ. 28 липня. УНН. Уже понад 4 роки минуло з того дня, як правозахисницю Ірину Ноздровську знайшли мертвою на Київщині. Наразі судовий процес у цій справі добігає кінця, однак чи можуть родичі загиблої розраховувати на справедливий вирок? Сторона захисту домагається виправдання підсудного Юрія Россошанського. А от рідні Ноздровської взагалі не вірять, що він міг вчинити вбивство одноосібно. Про це в інтерв’ю УНН розповіла донька правозахисниці Анастасія Ноздровська.

Розслідування справи про вбивство Ірини Ноздровської триває вже 4 роки. Чи задоволені ви тим, як рухається процес?

Я взагалі в українське правосуддя, якщо чесно, не вірю, тому що суть в тому, що всюди, де замішана поліція, де замішані якісь правоохоронні органи, або чиновники – такі справи не розслідуються. Я вважаю, що 4 роки – це достатня кількість часу, аби завершити справу. Якби хотіли, то вже давно б її закінчили і закрили б це питання. Там, де замішана поліція – там правосуддя немає.

Чи вірите ви, що Россошанський одноосібно вчинив злочин? Та взагалі, що це зробив саме він?

Ні. Я вважаю, що він там був, тому що він обмовився, були такі моменти, якби людина не була б там присутня… ну, по пам’яті він кілька разів повторював деякі моменти – якби він брехав, він би вже нову якусь версію придумав, інші моменти придумував би, а так, він одне й теж розповідає, тобто він там був, але те, що він це сам зробив – це взагалі брехня. Я в це не вірю, тому що він у той день був в алкогольному сп’янінні. Це людина, яка курить, тобто він, по-перше, фізично цього не міг зробити, по-друге, у нього, мені здається, й духу не вистачило б цього зробити. По факту було 17 ударів ножем, а він каже, що їх було 3. Деякі розбіжності. Він не сам це зробив однозначно. Йому не було потрібно це робити, якби це було без чиєїсь вказівки – він би цього не робив, я вважаю.

Як ви вважаєте, поліція намагалася завадити розслідуванню справи? Як ви загалом оцінюєте роботу правоохоронців у цій справі?

Звичайно, підроблюються дати, документи, заднім числом складалися документи… Це не просто – це все є зафіксовано, що підроблювалися документи, що там взагалі підкинуті матеріали деякі були, розбіжностей у справі дуже багато. Тут немає ніякої роботи, з боку правоохоронних органів. По факту її просто немає.

Уже під час судового процесу у вас змінювалися адвокати. Чому? Ви задоволені їх роботою?

Суть у тому, що є таке-от прислів’я: «Будь-яку людину можна купити, це просто питання ціни». Щоб не заглиблюватися сильно, з ними так само сталося. Їх перекупили, і все. Я їхньою роботою не задоволена, там і роботи не було.

У ЗМІ неодноразово говорили, що Ірині погрожував нардеп Антон Яценко? Чи прокуратура робила щось, аби залучити його до справи?

Мама працювала в нього близько 9-10 років, була дуже наближеною до нього людиною. Коли розпочався Майдан, вона підтримувала хлопців, носила продукти, гроші передавала деякі. Він був дуже проти, на цьому фоні розгорівся конфлікт, а він на маму бізнес свій переписав. Здається, 70% чи скільки на мамі було… Коротше, там деяка кількість відсотків було на мамі, коли почався конфлікт, він почав погрожувати: «Давай, повертай бізнес!». Мама сказала, що нічого повертати не буде, а він мамі ще й зарплату не виплатив. На той момент це було десь 120 тис. грн, коли ще курс долара був по 8. Навіть зараз це нормальна сума. Зарплата за пів року. Мама не витримала, сказала: «Давай зарплату, і я тобі поверну бізнес». Він гроші не повернув, мама сказала: «До побачення!», він відразу почав погрожувати, дзвонити, його дружина дзвонила, погрожувала. Це навіть в YouTube було, там відео, як його дружина дзвонила, СМС-ки мамі писав. Були навіть ситуації, що він дзвонив, мама казала: «Я тебе не боюся, до побачення!», а він відповідав: «Ти не забувай, що в тебе є дочка». Я тоді жила на квартирі на Троєщині два місяці, тобто навіть ніхто не знав, де я знаходжусь. Навіть до цього часу таке було, коли мама в Мін'юсті працювала, він листи різні писав, типу: «У Вас працівниця Ноздровська така погана» і т.д. Потім вона працювала на автобазі Верховної Ради – він також листи писав, тобто весь час був моральний тиск з його боку.

При цьому прокуратура нічого не робить. Ми неодноразово про це говорили - людина навіть не допитана, нічого не відбувається. А як буде людина, у якої купа грошей, купа впливу, допитана?

Зараз у ЗМІ кажуть, що Яценко пов’язаний з колаборантами. Як ви вважаєте, це може бути правдою? 

Так, за гроші що завгодно. Багато було ситуацій… Він взагалі така людина – під час Майдану він говорив: «Поставити 30 людей і розстріляти – Майдан розійдеться», а моя мама тоді сказала: «Піднести до Яценка шини і запалить! Як це можна 30 людей взяти і розстріляти?».

Анастасіє, у медіа писали, що в ході судового процесу вам також надходили погрози. Хто це був? Якого роду погрози? Зараз вам не погрожують?

Суть у тому, що мені погрожували дуже багато разів. Це не має якогось постійного характеру, але раз на пів року мені погрожують. «Бійся ходити темними провулками, якщо не хочеш опинитися там, де твоя мама». Я писала заяву до поліції, але до цього часу ніхто нічого не розслідував, просто внесли в ЄРДР, і все. Я писала у Вишгородський відділ поліції, а заяву «скинули» на дільничну справу. Цього року мені ще таких серйозних погроз не надходило.

Якою була Ірина Ноздровська?

У мене мама була дуже добра і справедлива людина, вона всім допомагала, не було такої ситуації, щоб хтось до мами звернувся за допомогою, а вона йому не допомагала. Була людина, у ДТП потрапила, мама дзвонила своїм знайомим, просила, щоб перевели в іншу лікарню, тому що в тій лікарні нічого не робили. Зоопарк коли відкрився – спочатку обіцяли, що всі місцеві жителі підуть безкоштовно, потім сказали, що квитків не буде, а мама домагалася, щоб хоча б малозабезпечені, багатодітні квитки отримували. Постійно тварин ми додому забирали, собаки у нас постійно були, коти були, мама їхала додому якогось собаку підбитого побачила – забрали додому, лікували, потім віддавали комусь. І коли бабусі квіти продавали – мама завжди квіти скуповувала, приносила їм булочки різні – тобто завжди всім допомагала, завжди була справедливою до всіх. Вона не терпіла, коли брешуть, обманюють. Після смерті моєї тітки, маминої сестри, у нас в родині все змінилося – до цього в нас в сім’ї все було добре, радісно, а після цього все змінилося. Почався такий «період депресії».