В Криму відбувається системний примус до "аусвайсу", без якого життя на півострові неможливе - Джапарова

Про що йде мова

20 березня 2021 року набув чинності указ президента РФ про заборону володіти землею іноземним громадянам у тимчасово окупованому Криму. Згідно з указом російського президента, обмеження були введенні у 19-ти з 25-ти муніципальних утвореннях, зокрема, у Євпаторії, Керчі, Ялті, Судаку. Винятки — землі у Сімферополі, Джанкої, Красноперекопську, Белогорському, Червоногвардійському і Першотравневому районах.

Зауважимо, що станом на квітень 2020 року, понад 11 тисяч земельних ділянок належали українцям. Серед них зокрема Перша леді України Олена Зеленська, уповноважена Верховної ради України з прав людини Людмила Денісова, глава Нацбанку Кирило Шевченко та чимало інших українських діячів та політиків.

Якщо українці не передали права на землю у встановлені терміни, таке майно за рішенням суду окупанти вилучатимуть.

Що каже Джапарова

“По-перше, це елемент примусової паспортизації. Бо в Криму, і я хочу щоб наші громадяни на материку розуміли це, що відбувається системний примус до аусвайсу, коли люди, які живуть в Криму, наші громадяни, не маючи російський паспорт, не можуть продовжувати жити. Вони не мають можливості отримати медичні, освітні послуги — без цього аусвайсу в окупованому Криму жити не може. І ми як держава не визнаємо ці документи. Ми просто розуміємо, що для людей це форма існування і продовження життя в умовах окупації”, — зазначила дипломат.

Крім того, з її слів, зазначений крок — це такий собі спосіб РФ як держави-окупанта захистити свої умовні інтереси.

“Тому що РФ не зацікавлена у тому, щоб володіли землею українці, і це є ще одним дуже брутальним проявом порушення прав людини, міжнародного права як такого, і це один з елементів, які ми дуже активно транслюємо і продовжуємо транслювати нашим партнерам і в рамках „Кримської платформи“, і в двосторонніх перемовинах”, — заявила перша заступниця міністра.

Додамо

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України раніше цього року закликало громадян, які мають майно у тимчасово окупованому Криму звертатися до Європейського суду з прав людини у разі спроби його вилучення.

Правозахисники наголошують на тому, що всім, хто має землі в Криму, варто зібрати наявні документи та звернутися до українських правоохоронних органів. У разі, якщо землевласник уже звертався у правоохоронні органи України про загрозу відчуження землі до набуття чинності указу Путіна, після винесення постанови російських судів про остаточне відчуження громадянину треба надати цю постанову українським правоохоронцям. Це слугуватиме додатковим доказом порушень прав людини для міжнародних інстанцій.