У Нацбанку пояснили причини підвищення облікової ставки

“Правління НБУ при прийнятті рішень стосовно процентної політики керується не лише ретроспективним аналізом, а більшою мірою прогнозом щодо подальшого розвитку ситуації, який вказує на можливе підґрунтя для збільшення облікової ставки НБУ”, — написав Данилишин.

За його словами, на користь цього вказують такі фактори:

Зростання номінальних та реальних доходів населення. Поступово зростають перекази в Україну від трудових мігрантів. Високі темпи збільшення доходів помітно перевищують темпи зростання економіки. Стійке зростання споживчого попиту може створити передумови для підвищення споживчих цін.

Зниження інтересу до суверенних боргових зобов’язань України через вихід інвесторів із активів країн, що розвиваються (внаслідок ймовірності переходу центробанків розвинених країн до більш жорсткої монетарної політики) та можливе відтермінування отримання позик в рамках співпраці України з МВФ.

Збереження інфляційних очікувань вищими за інфляційні цілі Національного банку.

Вірогідність подальшого зростання світових цін на енергоносії.

Ймовірність підвищення у 2018 році адміністративно регульованих цін і тарифів, яке спрямоване на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету. Наслідком може бути подорожчання послуг ЖКГ.

Як уточнив голова ради НБУ, з метою компенсації дії перших трьох факторів доречним було утримання облікової ставки на попередньому рівні.

“Разом з тим, підвищення облікової ставки може бути одним з факторів сповільнення економічного зростання. З іншого боку, збільшення облікової ставки може привести до підвищення ставок за ОВДП та депозитним сертифікатами НБУ”, — зауважив Данилишин.

При цьому він додав, що збільшення облікової ставки не сприятиме активізації кредитування. Однак, повільні темпи розвитку банківського кредитування зумовлені низкою чинників й рівень процентних ставок не є основним стримуючим фактором. Основними чинниками, що стримують кредитування реального сектору економіки, є: слабкий рівень захисту прав кредиторів та позичальників, неприйняття низки законодавчих та нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи захисту прав кредиторів і позичальників, суперечливі рішення судів стосовно недобросовісних позичальників, великий обсяг проблемних кредитів і резервів для покриття ризиків за такими кредитами, обмежена кількість позичальників, спроможних вчасно обслуговувати та погашати банківські позики, тощо.

Данилишин нагадав, що згідно з Конституцією України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. А тому, проведення більш жорсткої монетарної політики, до чого вимушений вдаватися НБУ, зважаючи на поточні умови та прогнозовані ризики, має стати одним з факторів, який забезпечить зниження інфляції до прогнозної траєкторії та поступове приведення її у межі цільового діапазону у четвертому кварталі наступного року.

Раніше повідомлялось, що Національний банк вирішив підвищити облікову ставку до 17,5% річних.