Скло для ремонту куполу Верховної Ради привезли з Польщі

Так, за словами головного фахівця відділу організації будівництва управління справами Верховної Ради Віктора Яремчука, який відповідає за проведення реставраційних робіт, “ремонт куполу не проводився вже 45 років — про це свідчить навіть напис зварювальним пристроєм на сталевому листі кровлі — „1973 рік“. В.Яремчук повідомив, що ремонт було заплановано ще у 2013 році, але планам не довелося відбутися через відповідні політичні події в Україні.

За результатом проведеної процедури відкритих торгів у травні-червні поточного року на закупівлі та виконання необхідних робіт, переможцем визначено вітчизняну фірму. Загальна ціна договору складає 7000,061 тис. грн., що менше від експертної оцінки на півмільйона грн. Відповідно до умов укладеного договору, роботи повинні бути виконані не пізніше 10 грудня 2018 року. Робота була розпочата у червні, ще до закінчення восьмої сесії.

Водночас, В.Яремчук запевнив, що основна частина робіт буде завершена до початку пленарних засідань — буде повністю замінено скло, очищені та пофарбовані металеві конструкції. Таким чином — ще до того, як народні депутати розпочнуть працювати у сесійній залі. Зараз купол Верховної Ради накрито синьою плівкою для захисту від дощів і вітру. Сталеві конструкції вже очищені від бруду, іржі та старої фарби. Більше половини старого армованого скла знято. Залізний каркас, до якого кріпитимуть нове покриття, ретельно обробляють захистом від корозії.

“Купол складається з восьми великих секторів, вкритих новими скляними армованими віконцями. Усі матеріали постачає фірма-підрядник, зокрема, скло привезене з Польщі. Відповідно до технологічного процесу, великі прямокутні листи за індивідуальними кресленнями розрізають на окремі трапецієвидні частини. Представники фірми працюють 24 години у три зміни по 20 чоловік для прискорення процесу. Загалом же задіяно до 100 працівників разом з розробниками проекту, економістами та деревообробниками. Заважає лише спека — металеві конструкції розігріті до 50 градусів. Крім того, серед складнощів — велика кількість ручної роботи, складна прирізка скла, режимний характер об’єкту”, — резюмували у прес-службі парламенту.

Нагадаємо, залізничний експрес, який має з’єднати вокзал Києва “Київ-Пасажирський” з Міжнародним аеропортом “Бориспіль” будується з незначним випередженням графіка, а економія бюджету проекту вже склала близько 120 млн грн.